fbpx

Я помітила його дивну поведінку абсолютно випадково ще два місяці тому. Він весь час цурався мене і намагався триматись від мене подалі на весіллі своєї сестри. Та ми навіть сфотографуватись разом не змогли, він просто втік. Та й не здається мені, він, навіть, на прогулянку з нами не виходить і до магазину йде попереду.

Ніколи не думала, що подібне торкнеться моєї сім’ї. Я багато раз спостерігала таке у подруг і знайомих, але подумати про те, що мій чоловік почне мене соромитися на публіці ніколи не могла. І я б могла зрозуміти його, якщо я дійсно себе запустила і перестала будь-яким чином стежити за вагою, але ж його поява зараз є наслідком появи нашого малюка три місяці тому. Кожна жінка через це проходить і подібне абсолютно нормально, так як інакше природа не працює, але мабуть не кожен чоловік це усвідомлює.

Найцікавіше, що ми про це не говоримо. Точніше він про це нічого не говорить. Я помітила його дивну поведінку абсолютно випадково ще два місяці тому. Він весь час цурався мене і намагався триматись від мене подалі на весіллі своєї сестри. Та ми навіть сфотографуватись разом не змогли, він просто втік. Природно, що така поведінка мене обурює. Я його дружина, мати його дітей, а до мене ставляться, як до безхатченка.

Батьки і подруги підтримують мене і згодні, що це ненормально. Вони намагалися з ним поговорити, але йому здається, що все добре. Він каже, що я все вигадую і це в мене після появи дитини занижена самооцінка. Мені здається, що будь-яку жінку на моєму місці збентежила б подібна поведінка чоловіка. Та й не здається мені, він, навіть, на прогулянку з нами не виходить і до магазину йде попереду.

І так, я також намагалася з ним про це поговорити. Я спеціально почекала чергового виходу на люди, а після описала як він себе вів. І що ви думаєте? Він як і раніше продовжує все заперечувати. Посилається на те, що я все придумала. Каже, що в моменти, коли він покидав мене, то відходив привітатися з друзями. На питання про те, чому він не міг підійти до мене увесь вечір він звичайно ж не відповів ніяк.

Так, у мене зайвих 10 набралось. Але це ж тому, що я дитину годую. Так, я ходжу на фітнес і дотримуюсь правильного харчування, але хіба переможеш природу.

Ми досить таки забезпечені люди і я можу собі дозволити перевести малюка на штучне вигодовування. Але чому? Навіщо? У мене вже різні думки в голові рояться. А чи того я чоловіка обрала і що буде далі? Це я не правильний підхід до ситуації маю, чи все ж з моїм чоловіком таки щось не те?

Передрук без гіперпосилання на – intermarium.news.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page