fbpx
Історії з життя
Я попередила чоловіка, що 3 разу не буде, якщо він і далі так себе поводитиме, я піду назавжди. Але мені не хочеться цього робити. Як починаю уявляти самотнє життя – аж плачу. Може я сама собі щось навигадувала і наша донька навпаки – не буде шукати от такого чоловіка, як татусь

Я заміжня вже 10 років. Чоловік добре заробляє, я теж вийшла на роботу після декрету, що дуже його не влаштовувати. Його батьки теж були проти моєї зайнятості, вони хотіли бачити в мені господиню, помічницю по городу. Їх усіх влаштовувало, що я живу за рахунок чоловіка, не висловлюю своєї власної думки, спокійно витримую відсутність інтересу до моїх захоплень.

Після того, як я вийшла на роботу, чоловік часто почав влаштовувати сцени ревнощів, присікуватись, якщо вчасно йому не принести їжу або ще щось на його прохання. У нас росте дочка, їй 9 років. Спостерігаючи за поведінкою тата, вона все частіше говорить мені про те, щоб ми поїхали жити до бабусі, до моєї мами. Ми вже 2 рази виїжджали з дому з усіма речами до мами, після того, як чоловік махав руками, але після того, як він каявся я поверталась.

В чоловікові мене привабила його впевненість в собі, з ним я відчувала себе як за кам’яною стіною. Саме цього мені не вистачало в дитинстві, а він огорнув мене турботою і показав, що може вирішити всі мої негаразди. І поки я сиділа в декреті, все було нормально, але як тільки він побачив, що я спілкуюся по роботі з іншими чоловіками, став іншою людиною. Я його люблю і кажу про те, що, крім нього мені ніхто не потрібен.

Найнеприємніше, що за поведінкою тата спостерігає дочка. Яке у неї складеться враження від сімейних відносин, що вона чекатиме від чоловіків і як з ними поводитися залежить зараз від нас, від її батьків. Я хочу, щоб вона виросла впевненою в собі, самодостатньою і сильною. А в ситуаціях, коли тато горланить, а я плачу такого не буде. Навіть коли ми розійшлися перший раз, вона не хотіла їхати до нього на вихідні, плакала, казала, що не буде туди їхати.

Як пояснити чоловікові, що він – еталон чоловіка для дочки в майбутньому. Що від його поведінки залежить, як складеться її особисте життя, наскільки вона буде здатна довіряти хлопцям. Я бачила в чоловікові захист, його мені не вистачало в дитинстві. Я попередила чоловіка, що 3 разу не буде, якщо він і далі так себе поводитиме, я піду назавжди.

Але мені не хочеться цього робити. Як починаю уявляти самотнє життя – аж плачу. Може я сама собі щось навигадувала і наша донька навпаки – не буде шукати от такого чоловіка, як татусь.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page