fbpx

Я повернулась з відрядження і зрозуміла, що не можу дивитись в очі чоловіку. Він у мене прекрасна людина і не заслуговує, аби я мовчала

У нас із чоловіком досить банальна історія кохання. Почали зустрічатися з ним з останнього класу в школі, а потім як воно зазвичай буває — минули роки, побралися. З’явилась у нас дочка, та й усе на цьому. Звичайне, рутинне сімейне життя. Я так і не нагулялася у своїй молодості, не зустрічалася з хлопцями іншими, бо відразу по суті вийшла заміж.

Мені нічого кривого сказати про свого чоловіка. Він чудова людина, у нього немає поганих звичок, у всьому мені допомагає, з дитиною постійно сидить. Мені дарує квіти, подарунки, робить компліменти. Я постійно відчуваю від нього кохання, але тільки мені з ним дуже нудно. Знаєте, коли занадто багато їсти солодкого — починає нудити. Добре, що у мене на роботі часті відрядження, і я можу відпочити з колегами.

Раніше у нас колектив був суто жіночий, але нещодавно з’явилося двоє співробітників чоловіків. І ось було у нас чергове відрядження. Відпочинок, веселощі, трохи роботи. Ми прекрасно проводили час. І я не змогла зберегти вірність своєму чоловіку.

Усе колись закінчується і наше відрядження завершилось теж. Я приїхала додому і зрозуміла, що дивитись в очі чоловіку не можу зовсім. Він же у мене такий хороший, а  я з ним так вчинила.

Думаю зізнатись у всьому і просити вибачення. Подруга просить тримати все при собі, а я так не можу. Я повинна бути з ним чесною і спати спокійно.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – intermarium.news.

You cannot copy content of this page