fbpx
Історії з життя
Я сама собі дивувалась, але думка про те, що цього випадкового молодика я більше ніколи не зустріну дуже тішила. Аж ось, через два місяці коли я й думати про ту ніч забула чоловік показує мені повідомлення в одній із соц. мереж і повідомляє, що ми розлучаємось. Як? І було б через що!

Я сама собі дивувалась, але думка про те, що цього випадкового молодика я більше ніколи не зустріну дуже тішила. Аж ось, через два місяці коли я й думати про ту ніч забула чоловік показує мені повідомлення в одній із соц. мереж і повідомляє, що ми розлучаємось. Як? І було б через що!

З Костею ми познайомилися в одному з дорогих ресторанів столиці. Ми з подругою часто ходили туди: сиділи нудьгували і чекали симпатичних хлопців. До нас підійшли троє молодих незнайомців і запропонували провести вечір разом, ми охоче погодилися. Я сподобалася хлопцеві на ім’я Костянтин. По закінченню вечора він провів мене до таксі і взяв номер телефону. Ми спілкувалися, листувалися і незабаром почали зустрічатися.

Гуляли разом вечорами. Через рік відносин Костя зробив мені пропозицію. Так у мене з’явився люблячий чоловік. Він був моєю опорою і підтримкою. Завдяки Костику у мене з’явилася престижна робота – я працювала адміністратором в туристичній компанії. Через 2 роки з’явився син – Єгор. Мій чоловік був на сьомому небі від щастя. І так як моя робота приносила дохід більше, ніж Костина – декретну відпустку взяв він.

На моє здивування чоловік відмінно справлявся з батьківськими обов’язками: дитина завжди була доглянутою, вчасно нагодованою, а в домі був лад. Раз, два на рік я літала в інші країни – вирішувала питання з туристичними фірмами. І ось після однієї такої поїздки моє життя докорінно змінилася.

На той момент Єгору виповнилося два роки. Я їхала на тиждень до Туреччини. Вдень вирішувала питання нашої фірми, а ввечері можна було відпочити біля моря. Так як їздила одна, то часто спілкувалася з іноземцями, цікавилася їхніми звичаями і визначними пам’ятками. Так я познайомилася з Альтані, він запропонував показати мені місто. Альтан був дуже милим – познайомив мене з місцевими пейзажами, а вночі повів в клуб. І так вийшло, що ми якось непомітно і незаплановано  провели разом ніч. Вранці я прокинулася у нього вдома. Я сама собі дивувалась, але думка про те, що цього випадкового молодика я більше ніколи не зустріну дуже тішила.

Через два дні я повернулася додому, вже й забувши про зраду. Жила, як і раніше: ходила на роботу, гуляла з сином, проводила час з чоловіком. Вже й забула про ту свою поїздку і планувала нове відрядження, але через кілька місяців, повернувшись після роботи побачила геть розлюченого чоловіка. Він вказав на ноутбук зі словами: «може, поясниш»?

На екрані було написано:

— Та ніч була шикарною, повторимо?

Якимось чином Альтан знайшов мене в одній із соціальних мереж. Всі мої вибачення і виправдання чоловік навіть слухати не хотів. Тільки сказав: «Ми розлучаємося». Я розплакалася, місця собі не знаходила. Все думала, як так якась пригода могла довести до такого.

Розлучаючись, чоловік забрав собі сина. Якщо раніше те, що моя робота була пов’язана із постійними відрядженнями нікого не цікавило, то на суді моя зрада плюс постійні роз’їзди стали величезним мінусом. Тепер навіть не уявляю, як мені жити без сім’ї, чи зможе Костянтин зрозуміти, що то був лиш один давно забутий і неважливий випадок?

Порадьте, як повернути такого хорошого чоловіка? Адже таких як він одиниці. А якщо я більше не зустріну подібного? Як далі жити? Порадьте, бо я вже й сама не знаю, що робити.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

facebook