fbpx

Я шукав роботу, ходив на співбесіди, але хто був у моїй ситуації розуміє – швидко це не робиться. Дружина кожного дня ставала все похмурішою і одного разу влаштувала феєричну сцену. Врешті голосно ляснувши дверима, пішла до батьків сказавши, що подає на аліменти. Коли я вирішив з нею поговорити і розповісти, що і до чого, пояснити причину свого звільнення та і слухати не стала. Сказала що я казкар

Скоротили мене місяць тому, я довго не міг знайти нової роботи, тому зовсім зажурився. Дружина все цікавилася, але я і сам розумів, що потрібно діяти, все ж у нас двоє дітей. Причому гроші потрібні були чималі, вантажником підробляти замало буде. Освіта у мене є, тому вирішив спробувати піти на співбесіду в велику компанію.

З людьми спілкуюся з легкістю, тому відразу подався в менеджери. Пояснив, що досвід в управлінні у мене є і координувати дії співробітників я вмію.

Мабуть кандидатом я виявився непоганим, через тиждень запросили на випробувальний термін, з невеликою але все ж пристойною зарплатою.

У відділі разом зі мною працювали ще два хлопці, приблизно мого віку і три дівчини. Відносини з колегами були, поки що привітними.

Ось одного разу вранці, я, як звичайно зайшов до офісу, привітався, ввімкнув комп’ютер, відкрив пошту і побачив лист:

– Привіт! Зайди до мене, коли буде перерва. – написала Світлана, наш керівник.

Таке неформальне звернення було мені незрозумілим, але сказано – зроблено, зайшов до неї в обідню перерву.

– Сідай! – посміхнулася вона, показавши мені не на стілець, а на диван,

Я, як би не маленький, тому зрозумів до чого йде справа. Дівчина вона, звісно, гарна, але ж мене не так виховували. та й не думав я ніколи про інших жінок. Кохаю свою дружину і все тут.

Так от. Я тоді пішов на обід, пояснивши все Світлані, а вже за дві години був звільнений. Нічого, подумав, було б здоров’я – роботу знайду.

Але найцікавіше вдома почалось. Дружина плакала, адже я знову без роботи був. Для неї це був кінець світу просто. Це означало, що ще місяць я не матиму зарплатні а за квартиру потрібно було платити та й діти їсти хочуть щодня.

Я шукав роботу, ходив на співбесіди, але хто був у моїй ситуації розуміє – швидко це не робиться. Дружина кожного дня ставала все похмурішою і одного разу влаштувала феєричну сцену. Врешті голосно ляснувши дверима, пішла до батьків сказавши, що подає на аліменти.

Коли я вирішив з нею поговорити і розповісти, що і до чого, пояснити причину свого звільнення та і слухати не стала. Сказала що я казкар.

Уже пів року як ми розлучились. У мене є постійна робота і я не раз просив дружину повернутись, але вона й чути про те не хоче. Друзі кажуть, що у неї вже є інший і судячи зі світлин у його профілі з моєю дружиною вони разом вже більше року.

От вам і вірність. а кажуть, чоловіки не надійні і тільки мріють, де б у гречку скочити…

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка ілюстративна – pexels.

You cannot copy content of this page