У моїй трудовій книжці чотири листки заповнені записами про прийом на роботу і звільнення. Найкоротший термін, який я провела на роботі – це 3 тижні. Найбільший – три роки.
«Все з тобою ясно – ти просто ледащо!» скажуть читачі і будуть праві за великим рахунком. Якщо мене запитують, чому не працюєш, я чесно відповідаю, що лінь. А ще, що мені більше подобається бути вдома, ніж витрачати своє життя на заробляння кольорових папірців. Я краще буду харчуватися однією картоплею, ніж піду знову на роботу! Для мене немає нічого неприйнятнішого, ніж щодня тягнутися кудись, відсиджувати там весь день, виконувати часто безглузді завдання. Я не уживаюся з начальством. Якщо щось мені не до вподоби, то я це прямо кажу. І тут же звільняюся… Це мій вибір, нікого до нього не закликаю!
На роботі я починаю сильно нездужати. Швидше за все це реакція більше психологічна, аніж фізична. Як тільки вийду на якусь роботу, так відразу чіпляю всілякі сезонні “радощі”.
Можливо я лінива, безвідповідальна, але вдома я можу зробити за один день стільки справ, скільки б не зробила на роботі за півроку. При цьому я бадьора, весела і сповнена сили.
«А на які гроші тоді живеш? Чоловік за все платить?!» – часті звинувачення на мою адресу. Так, ми живемо на зарплату чоловіка, але у мене є підробіток – я займаюся організацією і проведенням свят. Така собі сільська тамада. Ну і крім цього джерела доходу постійно шукаю нові варіанти.
«Сидячи вдома ти не розвиваєшся! Удома ж нудно, нема чим зайнятися» – ось це зовсім мені смішно чути. Так у мене стільки захоплень, хобі, що часу не вистачає навіть без офіційної роботи. І майже всі мої захоплення я перетворюю в невеликий прибуток. Шиття, малювання, плетіння з паперової лози, виготовлення снігових фігур, пап’є-маше. А сад-город! Кожен дачник знає, скільки потрібно влітку витратити, щоб взимку свої овочі їсти!
Деградувати я не боюся. Я зовсім не безграмотна пустушка, у мене вища педагогічна освіта, і любов до навчання у мене не забереш. Я люблю читати, вивчати щось нове. Я щаслива, що мій чоловік теж постійно вчиться і розширює свій кругозір. Ми часто з ним обговорюємо безліч тем. До речі, саме завдяки підтримці чоловіка, я зважилася не зважати на громадську думку і стати домогосподаркою – Господинею Дому!
Дивно, але мені регулярно пропонують цікаві посади з хорошою (за провінційними мірками) зарплатою. Навіть знаючи мою непостійність у роботі, і звільнення за непорозуміння з начальством. Мабуть, не зовсім я пропаща людина!!!
Фото ілюстративне.