Я сім місяців прожила за кордоном і по поверненні першим же ділом оформила заповіт. Зі здоров’ям у мене все гаразд, але поглянувши на досвід європейців зрозуміла, що він не завадить, адже маю досить таки багато у власності. Чоловіку нічого не говорила, адже не вважала це важливим, а даремно.
Я навіть не розумію, як він той папірець знайшов. Я його не ховала, але й на видному місці він не лежав – серед моїх особистих документів робочих. Тож коли побачила його почервоніле обличчя і характерний бланк була вельми здивована.
Справа в тому, що у моїй власності є досить таки багато нерухомості. Мій батько підприємець, тому і на мене і на маму записана велика частина майна фірми його. Я маю кілька складів і квартиру у якій проживаю.
Сім місяців я прожила за кордоном і коли повернулась вирішила скласти заповіт у якому все. що мала заповіла тату, адже саме він є власником. Нічого такого, мама і тато зробили теж це, та й спеціаліст радив, аби потім не було непорозумінь. Проте для мого чоловіка це стало неприємною несподіванкою.
— На тата? – дивиться він на мене здивовано. – Гаразд я не при справах, але ж ми сім’я. А діти?
Я навіть говорити про це не бажала, адже здорова людина і ці питання його не стосуються. проте він чомусь вирішив образитись.
Щодня я чую одне і те ж: “скасуй”, “я не можу жити знаючи, що ти так вчинила”, “скажи, а я для тебе хто?”.
Тепер і свекруха підключилась. Ніна Ігорівна тактовно і обережно заявила, що не для того віддала в мої руки своє золото. аби я кидала його під ноги. Для неї узагалі мій учинок щось на кшталт зради.
Я жива і здорова людина, власність батька фактично і практично. У чому справа, поясніть мені?
08,01,2023
Головне фото ілюстративне.
Популярні статті
- Відколи мені виповнилося тридцять, я уникаю їхати до мами на свята. Тоді у неї з татом просто якесь загострення, яке називається «колитизаміжвийдеш»
- З чоловіком ми уже десятий рік, як разом, проте за цей час батьками ми так і не стали. Я колись у все це не вірила, але чим далі. тим більше схилюсь до того, що виною усьому є отой дивний весільний подарунок від свекрухи
- Прийшли ми на заручини: наречена, мов квітка гарна, вималювана, вивбирана, на столі все як треба, але мучать мене сумніви
- Маю статки та городи, але жінки вже не маю. То як я тепер маю доживати віку
- Знаєте, дійшла я до того, що почала знайомитися у всесвітній павутині, а що зробиш – на носі сорок, а особисте життя ніяк не владнається