fbpx

Я сказав своїй напарниці, що хочу, щоб вона пішла від чоловіка. Адже у них життя не складається, а зі мною вона була б щаслива. Я запропонував їй вибрати мене. Думав, що вона зрадіє і погодиться. На мій подив, я отримав відмову

Рік тому почалася моя незвичайна історія кохання, про яку я хочу розповісти сьогодні і попросити вашої поради.

Я працював водієм швидкої допомоги, вона – фельдшером. Дуже часто ми працювали в одній зміні. На той момент я був розлучений вже кілька років, а жінка була одружена і виховувала двох дітей. Так як ми проводили багато часу разом, то знали один одного досить добре. Працювати разом нам дуже подобалося. Стосунки наші були дуже теплими, ми завжди знаходили спільну мову. Ми могли розмовляти про все, не відчуваючи дискомфорту. Здається, що між нами була якась симпатія, але на рівні дружби.

Одного разу, моя напарниця прийшла в нічну зміну дуже засмученою. Коли я запитав, що сталося, вона відповіла, що не порозумілися з чоловіком, в її очах зрадливо заблищали сльози. Як виявилося, стосунки з чоловіком у них досить натягнуті. Він любить випити після роботи, може знайти зачіпку на рівному місці і взагалі, досить складна людина. Сьогодні, чоловік почав дорікати їй, нібито вона багато часу проводить на роботі, і мало займається домом. Говорив, що його дружина не дуже хороша господиня, погано виховує дітей тощо. Жінку це зачепило адже, по суті, весь дім і діти були тільки на ній. Чоловік не особливо вникав в домашні справи і майже не допомагав. І взагалі, від нього не почуєш доброго слова. Ми проговорили цілу ніч. Я якось перейнявся до неї і подивився на напарницю по-іншому. Мені було шкода її і хотілося захистити.

Незабаром після цього один із співробітників запросив мене на день народження. Там була і моя напарниця. Весь вечір ми провели разом. Після, я запропонував провести її додому. Коли ми прощалися біля під’їзду, то мені раптом дуже захотілося обійняти її. Я так і зробив. На наступний день на роботі ми трохи ніяковіли. Проте, я наважився повторити такий крок, і вона не відкинула мене. Так і почалися наші стосунки.

Через кілька місяців після початку наших стосунків, я вирішив, що не хочу ділити її ні з ким. Я хотів, щоб вона була тільки моєї, щоб всі знали про наші стосунки. Я сказав своїй напарниці, що хочу, щоб вона пішла від чоловіка. Адже у них життя не складається, а зі мною вона була б щаслива. Я запропонував їй вибрати мене. Думав, що вона зрадіє і погодиться. На мій подив, я отримав відмову. Жінка пояснила, що у неї є діти, які не зрозуміють. Сини дуже люблять свого батька, незважаючи ні на що. Він найкращий для них. Вона боялася, що діти не пробачать їй і залишаться на стороні батька. Заради дітей, вона відмовилася покинути чоловіка. Напарниця вирішила, що нам краще залишатися в  такому форматі, як зараз, і не руйнувати її сім’ю.

Я ж категорично не згоден з цим. Вважаю, що зберігати сім’ю заради дітей не варто. І коли ти не щасливий у себе вдома, то потрібно йти з нього.

Зараз, ми продовжуємо зустрічатися. Піти від чоловіка моя кохана так і не наважується. Я не знаю, як мені переконати її. Бути все життя в такій ролі, як зараз, я не згоден. Зараз я точно знаю, що моя напарниця – це та людина, яку я хочу бачити поруч із собою. Мені ніхто інший не потрібен. Тільки вона. Не знаю, які аргументи ще навести їй. Чи, можливо, краще піти до її чоловіка, і поговорити відкрито про все? Чи варто розповісти чоловікові, що його дружина нещаслива поруч з ним і буде краще, якщо він відпустить її. Допоможіть порадою.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page