fbpx

Я стояла з роззявленим ротом лиш могла, що кліпати здивовано. Правда виявилась настільки несподіваною і гіркою, що я й досі не в силах повірити у неї

Сім’я моїх батьків існує вже понад 20 щасливих років. Вони завжди були для мене взірцем ідеальної пари. Їхні стосунки були настільки теплими, красивими, чуттєвими. Мені завжди хотілося, щоб і в мене був чоловік, з яким у нас було б усе, як у них.

Мій батько не є великим керівником, але робота у нього прибуткова, він спеціаліст і у вузьких колах, досить таки відомий. Я вважала, що вже нема чого бажати, адже в нас було все: щастя, любов, достаток. Але незабаром я зрозуміла, що наша сімейна ідилія — це ілюзія, яка тримається на неправді і нещирості.

Все сталося настільки несподівано, що навіть згодом я не можу прийти до тями і повірити в те, що бачила тоді. Хочеться прокинутися вранці і видихнути з полегшенням, адже це був просто поганий сон. Хочеться прокинутися та побачити нашу колишню щасливу родину, закоханих батьків… Але все сталося насправді, на жаль. Мій батько виявився зовсім не ідеалом сім’янином. Швидше навіть навпаки.

Того тато сказав, що їде у чергове відрядження. Він часто був довгий час у роз’їздах, тому для нас це не було дивиною якоюсь. Але річ у тому, що коли його не мало бути в місті, я випадково побачила тата в одному з кафе на окраїні.

Татусик мій сидів у компанії якоїсь жінки і маленького хлопчика. Він так ніжно на них дивився. А хлопчик називав його голосно на все кафе “тато”.

Я не змогла підійти, не змогла викрити його неправду. Того дня прийшла додому ніби у тумані. Думки плутались. Як так, як же він міг?

Уже місяць я знаю правду. тато повернувся з “відрядження”, привіз гроші немалі. Все як завжди. ніяких дивних дзвінків, чи повідомлень. Ніби мені те все наснилось, їй Богу.

Прошу допомогти мені порадою. Чи варто правду мамі розповідати? Вона так його кохає, чи повинна вона знати про іншу? Адже він так несправедливо з нею чинить.

16,01,2023

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page