fbpx

Я сильно ревнувала чоловіка до машин. Мені здавалося, що він їх любить більше за мене. Не розуміла його захоплення, весь час була чимсь незадоволена, сварилась, вимагала більшої уваги до себе. На жаль, ми не змогли порозумітися і розлучилися, хоча мали вже двох дітей

Цінуйте те, що маєте

Я вийшла заміж по любові. Чоловік працював головним механіком на підприємстві. Він любив свою справу, а ще дуже захоплювався автомобілями: збирав відповідну літературу, лагодив їх друзям, колегам. Я сильно ревнувала його до машин. Мені здавалося, що він їх любить більше за мене. Не розуміла його захоплення, весь час була чимсь незадоволена, сварилась, вимагала більшої уваги до себе.

На жаль, ми не змогли порозумітися і розлучилися, хоча мали вже двох дітей. Чоловік виїхав в інше місто, через кілька років одружився вдруге. Знаю: живе щасливо, у злагоді.

А я своєї половинки вдруге так і не знайшла. Живу сама. У дітей доля склалася по-різному. Донька тричі виходила заміж, нині живе з набагато старшим чоловіком. У сина з невісткою все гаразд.

Прочитала історію жінки Галини і ніби побачила себе збоку. Замислилась: а чи не сама я винна у тому, що доля не склалася? Тепер розумію, що мені потрібно було знайти підхід до чоловіка, «полюбити» його роботу, розділити з ним усі турботи. А я була байдужа до цього, діяла за принципом: не хочеш мене слухати — будемо розлучатися.

Ми часто не цінуємо того, що маємо, а потім дуже шкодуємо за втраченим. Раджу всім жінкам — не спішіть думати тільки про свої бажання. У чоловіків вони теж є. Прислухайтеся до них. Радьтеся, вирішуйте все разом.

Фото ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page