fbpx

– Я такий радий, що ти, синку, приїхав нарешті. Гній зі стайні вивезеш? Ти ж молодий сильний, швидко впораєшся, а потім і дров напиляємо. Та й підлогу у комірчині полагодити потрібно, ступити лячно

Живуть люди похилого віку в своєму маленькому старому будиночку, але дуже вже він їм дорогий, нікуди виїжджати не збираються.

Часто життя своє згадують вечорами, щасливих моментів стільки, що позаздрити можна. Діти давно сімейними стали, дочка в сусідньому селі, часто батьків відвідує, внуки нудьгувати не дають, а син далеко поїхав, п’ять років не з’являвся, все справи, турботи, поїздки з дружиною за кордон на відпочинок. А нещодавно зателефонував, вирішив старих провідати.

Зраділи батьки, почали до приїзду сина готуватися, батько поїхав на коні в магазин, продуктів накупив, матір думала, що приготувати смачненького, щоб синочка порадувати. Дні рахували до приїзду синочка свого, він нещодавно вдруге одружився, перша дружина не надто хороша була, він покинув її, дітей не було, розбіглися, життя своє заново влаштовують.

Дмитро приїхав увечері на машині, повечеряв і спати ліг. Батьки сидять поруч, хоч подивитися на хлопчика свого, поговорити не вдалося, втомився від дороги далекої.

Батько радіє:

– Виспиться син, завтра дрова наколоти допоможе, гній зі стайні вивеземо.

А мама своєї:

– Не забудьте в комірчині підлогу підремонтувати, вже й ступити нікуди.

Батько спати пішов, мати все метушилася, ковдрою сина вкривала, подушку поправляла.

Вранці батько ні світ ні зоря піднявся, грубку топити пішов, син прокинеться, вдома вже тепло буде. Матір пироги пекти почала, Дмитро ж до полудня встав, каже, так солодко давно не спалося. Поїв, телевізор включив, лежить, дивиться кіно.

Мати просить:

– Дмитрику, синку, може дрова батькові нарізати допоможеш?

– Я ж на три дні приїхав. Встигнемо.

Пішли старі удвох воду з колодязя в баню носити, мовчки працюють, що скажеш?

Пообідали. Батько просить:

– Гній зі стайні треба б викинути! Ти молодий, сильний, сходи, попрацюй!

– Ти, татку, думаєш я в місті не напрацювався, приїхав до батьків, думав, відпочину, а ти мені відразу доручення даєш.

Після лазні син поїв, випив, з собою все привіз, сидить за столом на життя скаржиться. Батьки втомилися за день, спати хочуть, а Дмитро казки про життя своє розповідає, яка квартира у нього велика, меблі дорогі, собака породиста, ось тільки дружину хорошу знайти не може, та й робота геть не хороша, не платять, як повинні.

Люди похилого віку не витримали, спати пішли, Дмитро навіть, розсердився на них, каже:

— Поїду до сестри в гості, з вами нудно.

Мати зі сльозами просити почала, щоб за кермо не сідав, ключі від машини забрала. Ну, а Дмитро теж не розгубився – зачинився в кімнаті і звук на максимум ввімкнув.

Лежать батьки, спати хочеться, а хіба заснеш. Пішов батько, бачить: спить, хропе давно син. Вимкнув телевізор, радіють, що тиша в будинку, спокійно заснули.

Наступного дня прокинувся син, ніби й не було нічого. Ходить по дому – щасливо посміхається, а тато з мамою і очі підвести не можуть. Вони себе почувають не надто вже й добре, а син дивується – чому?

Батьки синові напакували сумки більші від нього, аби в багажний увійшли.

– Ой, скільки всього, порадую дружину, вона і не пробувала таких компотів смачних, варення ароматного. У нас, звичайно, все є, але не буду вас ображати, візьму. Ось тільки я ж так до вас поспішав, що й гостинців ніяких не узяв. Ну, то ж нічого! Ви мої батьки, свої. Я наступного разу щось там візьму.

Матір змахнула сльозу зі щоки.

– Ти, синку більше не приїжджай! Що тобі у нас робити? Диван у тебе і вдома є, ти сам розповідав – розкішний. Телевізор крутий, – ти вчора казав, що на всю стіну, не те що наш старенький. Та й навіщо ж їхати скільки, аби на протоптаному дивані полежати три дні і телевізор старий на повну гучність дивитись? Ти ж і вдома це робити можеш.

Зрозумів син, що образив батьків, тільки зовсім не знав, що сказати. Помахав рукою, сів у машину і поїхав в місто.

Автор не вказаний.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page