fbpx
Історії з життя
Я тримався від неї якнайдалі, щоб не було неприємних ситуацій. Я уникав зустрічей із нею, намагався відмахуватися від спільних свят, навіть сина не хотів їй віддавати. Моїй мамі це не подобалося. А що відчувала теща, мені взагалі було байдуже

Мої друзі розповідали мені про свої тещ ще до того, як я зважився на одруження. Я був морально готовий до постійних негараздів в особі нової родички. Я тримався від неї якнайдалі, щоб не було неприємних ситуацій. Я уникав зустрічей із нею, намагався відмахуватися від спільних свят, навіть сина не хотів їй віддавати. Моїй мамі це не подобалося. А що відчувала теща, мені взагалі було байдуже.

Але потім усе змінилось!

Я працюю вдома, та й раніше працював. Якось дружину відправили у відрядження, а мені довірили складний проект. Ще й син занедужав – вимагав уваги.

— Ти не обурюйся надто, але я подзвоню мамі. Вона займатиметься Артемом, щоб ти міг вільно працювати. – сказала дружина.

Я згадав про те, що завдання у мене справді важливе, тож довелося погодитись. Як би мені цього не хотілося, але вже за кілька годин теща була в нас. Я запросив її до будинку і одразу ж сів за комп’ютер.

Теща награлася з сином і поклала його спати. Родичка клопотала на кухні і щось робила за ноутбуком. Я подумав, що вона у соціальній мережі з подружками листується. А ні.

– Може, пінного? Я свіжіше купила, — запропонувала теща, не відриваючи погляду від мого ноутбука.

Я мало дар мови не втратив, тому що друзі розповідали, що їхні тещі точно таких пропозицій не зробили б.

— Я б із задоволенням, але треба працювати. А каву випив би…

— А. Я зараз зроблю, – відповіла мама дружини.

Я продовжив роботу. Буквально за кілька хвилин теща принесла мені каву та бутерброди. Я дуже зрадів, бо цілий день сидів за комп’ютером і нічого не їв.

Вона знову поглянула на монітор і сказала:

— А я б отут от цією прогою скористалась би. Буде реально швидше! А ще ось тут… – і понеслись поради при чому говорить мені людина і розуміє кожне сказане слово.

Я спробував – спрацювало. Після кількох цінних порад, я наважився її запитати:

— Звідки це ви знаєте?

— Ти ж навіть не знаєш, ким я працюю, так? — усміхнулася теща.

Мені тоді стало соромно, адже я нічого не знав про тещу, тільки її ім’я. Як з’ясувалося, теща моя колега. Вона дуже ерудована та розумна жінка, професіонал своєї справи. Смішно, але ми з нею кілька разів працювали навіть над спільними проектами, але у нашому світі справжні імена не в ходу, от лиш зараз і зрозуміли це.

Відтоді теща мій найліпший друг і порадник. Можемо запросто просидіти цілу ніч щось обговорюючи. От і вір після такого комусь.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page