Моя сестра має дуже цікаве бачення життя, особливо це стосується того, хто саме повинен їй і що. Вона живе своїм життям, незважаючи на те, що має двох дітей.

Ось, наприклад, на Новий рік залишила синів на маму та поїхала з друзями в гори. Здається, нічого такого, але справа в тому, що мама вже літня жінка, їй важко няньчитися з онуками. Тим більше, із моїми племінниками для яких не існує ні авторитетів ні берегів. Але відмовляти мама не вміє, а сестра цим користується.

Минулого року моя сестра розлучилася. Я взагалі не знаю, навіщо Марина виходила заміж, адже вони спочатку мали дивні стосунки. Вона залишилася одна з двома маленькими дітьми: старшому було чотири, а молодшому – 2 роки.

Звісно, після невдалого шлюбу сестра моя у батьківський дім повернулась. І одразу почалось. Від спільного життя з молодшою ​​донькою мама була не в захваті. Їй хотілося тиші та спокою, та й важко підлаштовуватися під чужий графік. Сестра теж була незадоволена, тому що мама постійно їй читала нотації та вчила життя.

Я мешкаю окремо. В мене своя сім’я. Маму я взагалі намагаюся не смикати, з дитиною своєї приїжджаю лиш на вихідні і то на кілька годин. Я знаю, як їй важко просто ходити, тому і розраховую на себе. Мама, звичайно, не скаржиться і ніколи не відмовляється надати свою допомогу, але ж я бачу, що вона вже не та жвава і швидка жінка. Вік бере своє, хоч їй усього шістдесят сім.

А от сестричка моя вдає, що не помічає маминого віку та її недуг. Сестра вважає, що мамі подобається бути з онуками. Ага, так! Мама, яка користується тонометром частіше ніж повітрям, прямо кайфує, коли два дрібні карапузи розносять їй квартиру.

Мама постійно захищає сестру та виправдовує її. Але я вважаю, що сестра дуже гарно влаштувалась – користується маминою добротою і думає тільки про себе. Коли я про це кажу прямо, мої аргументи нікому не цікаві. Мама “топить” за молодшу доньку свою і через силу сидить із онуками, щоб та могла своє особисте життя влаштувати.

А сестра і рада вмити руки. Навіть Новий рік вона вирішила відзначити окремо від дітей. Вона залишила маму із онуками на 10 днів. Ви уявляєте, як їй було хоча б на вулицю зійти без ліфта з дев’ятого поверху з двома дітьми, що біжать попереду потяга? Коли я прийшла до неї в гості та побачила її стан, оторопіла. Вона ходила і трималась за стіну. Тонометр показував такі цифри, що довелося викликати швидку. Звичайно, дітей я взяла на себе, адже зрозуміла, що мама з ними не впорається.

Усі свята я пробула у мами, адже вона не могла розважати племінників та займатися ними. Мені довелося скасувати усі свої плани. Адже сестра навіть не зателефонувала за весь цей час — вітальну картинку у “Вайбері” скинула і все.

Коли Марина повернулася, я грім і блискавки метала. Мене племінники своєю поведінкою до сивого волосся довели, а що було б із мамою? Як би вона впоралася?

А сестра цвіте і пахне як травнева троянда. Я її попросила більше не залишати на маму дітей, розповіла як усе було, а та говорить здивовано так:

— Але ж мама не відмовляється. Не каже, що їй тяжко!

— А ти сама не бачиш, у якому стані вона?

Я зрозуміла, що сестра моя своєї поведінки змінювати не збирається. Більше того, тепер вона знає, що в разі чого я маму можу підстрахувати, адже ж я змогла у свята на десять днів з дому піти. то зможу і в будні, адже я маму люблю і допоможу їй.

Я дуже хвилююся за маму. Як допомогти їй, я не знаю, адже вона сама нічого не хоче змінювати. Чоловік радить мені не втручатися, але я так не можу, адже це і моя мама рідна.

Невже сестра не розуміє, що одного разу все може скінчитись тим, що ми маму на той світ проводжатимемо?

Як мені бути? Як неньку свою захистити?

06,02,2023

Головна картинка ілюстративна.