fbpx

Я відвідала маму і побачила, що відкладати більше нікуди – її потрібно везти у місто до спеціаліста. Зателефонувала я брату, аби ми разом вирішили це питання, але його відповідь мене дуже прикро вразила

Я відвідала маму і побачила, що відкладати більше нікуди – її потрібно везти у місто до спеціаліста. Зателефонувала я брату, аби ми разом вирішили це питання, але його відповідь мене дуже прикро вразила.

Моя мама усе життя по заробіткам їздить. Спочатку в Україні на літо по колгоспам буряки сапала, а потім в Польщі на полях працювала. Встигла вона й у Італії десять років сеньйору догледіти. Повернулась мама чотири роки тому і зараз в своїй хаті в селі одна.

Вона нам із братом придбала квартири у місті. Ми вже маємо своїх дітей, брат старший, он скоро й сам дідом стане. У нього життя склалось краще ніж у мене він багатий. Вони удвох із жінкою мають магазинчиків кілька по району. Мов вареник у маслі живе, от тільки родичатись не дуже хоче.

Поїхала я до мами на минулі вихідні, Бачу, вона ледь ходить, ледь пересувається. Зрозуміла, що знову їй до спеціаліста потрібно. Уже один раз брат возив її у столицю в приватну клініку. Через тиждень, вона мов ягідка повернулась, весела, здоровіша і аж помолодшала.

Я брата набрала, аби сказати, що знову потрібно маму везти, але його відповідь мене вразила дуже, я прямо слова усі забула від обурення:

— Добре, – каже, – повезу, але зараз у мене із фінансами дуже туго, тому рахунок навпіл ділимо. Інакше я просто не потягну.

Я так і сіла. У нього три магазини, а він потребує від мене грошей? Серйозно? Знаючи, що ми із чоловіком животіємо на одну зарплату, він таке говорить?

Третій день місця собі не знаходжу, знаю що мамі там зле, але й брат не ворушиться, чекає, коли я йому зателефоную для того, щоб сказати, згодна я чи ні.

От поясніть, як можна так робити? Я ж добре знаю їхні статки, вони собі дім у столиці побудували, квартиру мають і магазини, невже тих десять тисяч не виділить?

Ні йому потрібно принципово щоб я теж вклалась.

Чоловік уже взяв на роботі кілька зарплат уперед, я дивлюсь на ту купку і мало не плачу. Розумію, що добрих півроку тоді житимемо дуже економлячи, а в нас же діти.

Що робити, нести їх брату? Як вийти з цієї складної ситуації.

Зоріна К.

14,03,2023

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page