Я вирішила, що треба брати справу у свої руки і пішла до невістки на розмову. Мені вже давно ця вся ситуація дивна і неприємна, тож мовчати більше я наміру не мала. Але. як тільки я мову завела мені Поліна договорити не дала. Бачте, у неї є принцип.
Мій син із Поліною живуть уже років із десять разом. Придбали дім у нашому містечку, працюють у власному магазинчику невеличкому. Живуть дружно і дуже гарно між собою, тут я нічого сказати не можу.
Я, як тільки вони зійшлись, одразу ж чекала на появу онуків. Однак тоді вони саме справу свою розпочали, не все вдавалось, тож я розуміла, чого вони не поспішають. А потім усі ці події із масками і узагалі не зрозуміло було, що і як буде, то я, навіть рада була, що вони там нічого собі не надумали.
Ну а зараз уже й відкладати нікуди. Поліні уже так гарно за тридцять і син мій сивиною вкривається. Так, період нині дуже складний і життя невизначене, але ж життя триває. Я вже їм і так і так почала натякати, на те, щ бабусею хочу стати. Але і син і невістка моя робили вигляд, ніби ж нічого не розуміють, віджартовувались.
Одного разу син до мене прийшов, я його прямо запитала у чім річ. Говорила, що можуть свій час упустити, що саме зараз той період золотий втратити який їм не варто. Уже на ногах стоять, дім свій повна чаша, здоров’я у обох є. Чого чекати?
А він мені каже так тихенько, що ніби і не проти, однак Поліна чути про це не бажає. Говорить, що ніколи на це не піде через принцип свій. бачила я що та розмова сину неприємна, то й вирішила усе у невістки з’ясувати. Які принципи у цій справі бути можуть, га?
Коли я до Поліни прийшла і лиш мову завела вона мені і слова сказати не дала. Каже так спокійно:
— От коли дружиною вашому сину стану. тоді і подарую вам онука. А так я хто? Що тут моє? Олексій не хоче одружуватись, бо “не хоче”. А в мене свій принцип. У мене є син, он легінь, уже скоро мене бабусею зробить.
Я отетеріла. Справа в тому, що у мого сина і справді є пунктик. Він не хоче одружуватись і край. от прмо отой штамп у паспорті для нього як кара яка. Таке враження, що буде кінець світу у тому випадку, як він під вінець піде.
Я послухала невістку і давай сміятись. Запевняю її що син мій вірний і люблячий і що той штамп абсолютно нічого не означає. Однак Поліна і чути мене не захотіла.
От скажіть, як так можна? Жити уже стільки років разом і от таке сказати.
Хіба той штамп таке велике значення має? Невже я так і залишусь без онуків?
Що робити, як зарадити?
26,06,2023
Головна картинка ілюстративна.
