fbpx
Історії з життя
Я вже майже зібралась на роботу, як пролунав дзвінок у двері. Я відчинила і побачила на порозі коляску з дитям. Одразу вискочила на сходову клітку, але там було порожньо. Здивовано повернулась до своїх дверей і лиш зараз побачила записку, яка лежала поверх ковдрочки дитинки

Вранці, коли я вже виходила на роботу, продзвенів дзвінок у двері. Я відчинила і на порозі побачила коляску. Я відразу вибігла на сходову клітку, спустилася по сходах, але в під’їзді було порожньо. Швиденько повернулася назад до коляски, в якій знайшла дивну записку: «Олексій, прошу тебе, подбай про нашу доньку. Марина ».

Я не могла зрозуміти, що відбувається, але мого чоловіка дійсно звали Олексій.

І ось тільки через годину до мене дійшло, що це просто якась його любочка підклала нам на поріг їх дочку. Я акуратно перенесла коляску в квартиру, подзвонила на роботу і взяла відгул. Відразу набрала чоловіка. Сказала, щоб він закінчив всі свої справи і терміново приїхав додому.

Нічого не підозрюючи Олексій був удома вже через півгодини. Коляска стояла в коридорі, і вона його дещо здивувала. До речі, ми були одружені понад 5 років, але своїх дітей не могли мати.

Місяць тому ми говорили з Олексієм про те, що можна взяти дитину з дитячого будинку, але ніяких дій ще не робили.

– Настя, а що за колиска в коридорі? Чиє дитя у нас гостює?

– А ти хіба не здогадуєшся?

Віддала чоловікові записку. Він спокійно прочитав її вміст і задумливо похитав головою. А потім подивився на мене і видав:

– Таких знайомих у мене немає, я наліво не ходив.

– Як це не ходив? А що нам тепер робити? Я вже подумки була готова прийняти цю дитину і виховувати як свою. А тапер нам потрібно дзвонити у відповідні структури і все розповідати.

Після того, як сюжет з нашою ситуацією облетів усі екрани, знайшовся і татко, який жив у сусідньому домі і мама яка жила десь у області. Не знаю, як там у них і що вийшло, але обоє написали відмову і ми змогли всиновити нашу квіточку.

Богданці вісім наразі. Чарівна і дуже гарна дівчинка у нас з Олексієм. звісно, ми змінили адресу і навіть фамілію, аби убезпечити спокій своєї родини від пізнього каяття її справжніх батьків.

Про те, що вона не наша дитина Богданка не дізнається ніколи. А я щодня дякую долю за те, що колись її мама сплутала будинки і подзвонила саме в наші двері.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page