fbpx

Я вже тричі брала до рук телефон і тричі клала його на місце. Чоловік просить не втручатись і просто не звертати уваги на те, що коїться у дворі сусідки. Але як то можна на таке очі закрити? І хочу набрати Марію і всю правду викрити, і слова чоловіка у голові звучать

Я вже тричі брала до рук телефон і тричі клала його на місце. Чоловік просить не втручатись і просто не звертати уваги на те, що коїться у дворі сусідки. Але як то можна на таке очі закрити? І хочу набрати Марію і всю правду викрити, і слова чоловіка у голові звучать.

Ми із Миколою свій дім придбали ще молодими і “зеленими”. Кажуть, справжні друзі саме змолоду і на все життя. От так нам із Марією і Вадимом пощастило.

Ми тоді тільки інститут скінчили, вони щойно побрались, в один період і вселялись у свої будинки. Місто велике, людей повно, а от я не знайшла за роки кращої подруги ніж Марія – сусідка моя.

Так  нашу дружбу крізь роки і пронесли. Ми з чоловіком трішки краще жили завжди, бо в нас батьки з обох боків завжди допомагали. Ну а Марія з Вадимом окрім ключів від свого дому, більше нічого від старшого покоління і не бачили. Самі крутились. Бували періоди, що туго у них із фінансами ставало. Не від неробства, ні. Тоді всім важко було. Я подругу виручала як могла, та позички не закривали всіх потреб родини.

Одного дня Марія прийшла із новиною – їде за кордон.

— Володю звільнили, а моя зарплатня разом із підробітками трьох дітей не прогодує. Подруга в Польщі за місяць більше заробила, ніж я за три. Їду!

От так двадцятий рік заробітки, та все заробітки у Марії. Була вона в Чехії у Польщі, зрештою, спинилась у Італії. Там нині доглядає літню пару.

За роки роботи Марії у сім’ї все налагодилось. Зробили ремонт добротний, дім, що з картинки. Діти її вивчились і роз’їхались хто куди, от тільки Марія все ще працює і працює.

А це, стала я помічати: Володимир, сусід мій, ніби як помолодшав, став за собою доглядати. Прямо з десяток років скинув і очі так і палають. Ну а на днях я таки побачила причину тих змін. Він її ховав, та не врахував, що я вдома буду того дня, тож, як вів він її любенько від авто (придбаного за гроші Марії) до хати, очі мої добре бачили.

От і ходжу я колами вже третій день. Чоловік просить не втручатись, бо там сім’я і на мені вина буде у будь-якому випадку. Але я не можу змовчати, совість не дає. Думаю Марія теж би мені сказала, ми ж як сестри, тільки ближче.

Ой, заплуталась я остаточно. Підкажіть, як бути? Ви б хотіли почути таку правду?

You cannot copy content of this page