Мама чоловіка заявила, що їй не вистачає грошей. Дуже сумно, але ми допомогти не можемо, тому що я зараз в декреті, недавно з’явився малюк, і працює у нас в родині тільки чоловік. А його зарплати ледь вистачає на наші власні потреби. Але свекруха знайшла вихід із ситуації – ми переїдемо до неї, а мою квартиру, в якій зараз живемо, будемо здавати. Але я до такого не готова.
Ми з чоловіком разом чотири роки, нашій дитині зараз йде восьмий місяць. Живемо в моїй дошлюбній квартирі, вона у нас двокімнатна. Через те, що є своє житло, ми і зважилися на дитину.
Про те, як вона вийде на пенсію, мама чоловіка марила стільки, скільки я її знаю. Планів на цей щасливий період життя у неї було надто багато. Свекруха любила примовляти, що хоче на заслужений відпочинок. І ось – здійснилося. Вона виробила мінімальний стаж для виходу на пенсію, оформила її і відразу ж осіла вдома.
Але все виявилося не так райдужно, як вона собі це уявляла. Пенсія була набагато нижче, ніж одержувана нею раніше зарплата, тому мрії про безтурботне життя накрилися мідним тазом. Вона пробувала підлеститись до сина, але ми самі жили впритул по грошах, тому надавати його мамі гуманітарну допомогу не могли.
Свекруха стала думати, як же поправити добробут. Вийти працювати хоча б на половину ставки десь вона навіть не розглядала. Каже, що з неї вистачить, вже напрацювалась в своєму житті. Зважувала і так, і сяк, а потім прийшла з геніальною пропозицією – здавати мою квартиру.
Переїжджайте, каже, до мене, буде вам окрема кімната. Харчуватися будемо з одного столу, та й вашу квартирку можна здати – хороший приварок вийде. До того ж свекруха обмовилася, що інколи допомагатиме з онуком. Ну там потримає на руках кілька хвилин, чи чайник поставить, аби йому кашку розвести. Мама чоловіка просто світилася від задоволення, озвучуючи свої плани.
Не врахувала вона тільки одного – я абсолютно не бажаю переїжджати зі свого окремого житла в кімнату при свекрусі. Тим більше заради того, аби мама чоловіка жила багатше за рахунок здачі мого ж житла. Вона ще цілком може влаштуватися на роботу і сама заробляти собі на хліб.
Отримавши відмову мама чоловіка з місяць сиділа тихо, а потім прийшла до нас з речами. Вона підписала угоду з якоюсь сім’єю і здала свою квартиру. Нам вона нічого не казала бо знала що я буду проти. от тому, пані прийшла вже з торбами жити в дитячій кімнаті.
Я її впустила, чаєм напоїла і сказала, що цієї ночі вона може тут побути. а далі хай собі як знає. Я до себе нікого не запрошувала і приймати гостей не маю наміру. Свекруха посміялась, мабуть думаючи, що то жарт, так, власне, і чоловік мій думав.
А вже наступного дня з моєї квартири вийшло дві людини – чоловік і свекруха. Оскільки я попросила його маму на вихід чоловік сказав, що такого не потерпить і якщо піде його мама, то і він з нею – я сказала де йому можна взяти сумку для речей.
Поки орендують обоє однокімнатну за містом. Чоловік телефонує і проситься назад, а я б і пустила, але він прийде з мамою, така у нього умова.
Ну а я вже не знаю, чи потрібно воно мені усе це.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
