Кажуть, що доччині діти ближче для бабусі й дідусі. Може бути, це тому що в родинних стосунках не сумніваєшся? Чи тому, що ці діти все одно залишаються з матір’ю, якщо вона нормальна, а значить – і з усією великою родиною. Я не хочу сказати, що я не люблю онуків з боку сина, яких невістка не спиняючись приводить у світ, але якось маленький внучок від доньки нам ближче, і він один! Після його появи дочка не може мати більше дітей, він так і залишиться однією дитиною в сім’ї, на жаль. Ну й добре, головне, що він є!
Син у мене одружився на дуже і дуже особливій жінці. Постійно ставати мамою у неї прямо ціль якась, вона сама з багатодітної сім’ї, третя з п’яти! Але при першому знайомстві вона нам сподобалася: проста, була якась легкість в спілкуванні. Потім виявилося, що вона абсолютно наївна. Ми прекрасно розуміли, чому син на ній одружився: він любить поїсти, а вона прекрасно готує! Ну і плюс не вимоглива, в усякому разі, так було на початку відносин. Коли молоді після весілля жили у нас, було видно, що дівчина прекрасна партія і хороша дружина.
Потім у молодих з’явилася дочка. Син узяв іпотеку, став посилено працювати. Його начальник, помітив старання молодого хлопця, підвищив мого сина на посаді. Через два роки – друга дочка. Начебто все нормально, але говорили вже їм – на цьому зупиняйтеся! Сина вже на посаді не підвищать, кругом таке робиться, а у вас іпотека. Але коли молодшій внучці був рік, нам повідомили, що знову невістка чекає третю! Я до сина, мовляв – що, не знайомий з методами захисту? Він сказав, що сам не очікував. А та каже, що хоче ще й сина.
Мають вони сина. З четвертої спроби. І де в ній скільки здоров’я одне ж за одним лупляться, як курчата з-під квочки.
А мені не по собі. У нас дійсно великий будинок, ми з чоловіком його з 2000 року будували! Дочка з зятем і сином у нас живуть, тільки зять часто буває на вахтах. А тепер я подумала – а дійсно, коли не буде нас, то що ж залишиться нашому онукові, який у дочки? Якась крихітна частка? Як завжди, спадок справа така – за неї рідні один одному спокою не дадуть.
Ніби як заповіт і треба писати, і ніби як – на всіх онуків по справедливості, але скільки ж невістка ще думає мати тих дітей, а? А якщо вона розлучиться з моїм сином, забере дітей і за іншого заміж вийде, а син ожениться і нова дружина йому ще дітей подарує? Чому через них має бути обділена дитина?
Не подумайте, що я якась не така, але станьте на моє місце! Я через все це вже спати не можу! Мені кажуть – пиши заповіт тільки на своїх дітей, хай там розбираються, але я не хочу усе залишати у спадок дітям, щоб потім вони ділили мій дім. Я хочу, аби моя хата залишилась саме донці і онучку. Він же один у цілому світі. Як я можу про нього не подбати?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
