Я думала, що на тих своїх посиденьках, чоловіки про футбол говорять, а вони гірше жінок пліткують!
Знаєте, йде мій Павло до «хлопців», ( 50-річні лисуни з отакенними пузяками), то я собі й гадки-мислі, що щось не те. Думаю, слава богу, не буде мені серіал переключати.
Отак я собі щасливо жила та нічого не підозрювала, як приходить до мене сусідка та каже:
– Ти мені такого рецепта дала, що мені он огірки повистрілювали. Як знаєш, що він не добрий, то чого ти його людям даєш?
– Як це не добрий? Та як в тебе руки не з того місця. То тобі який рецепт не дай – все повистрілює, – кажу я.
– То й в тебе не з того, раз у тебе п’ять банок пішло на гній?, – закрила мені рота сусідка.
Я просто впала, бо про п’ять банок не знала жодна жива душа! Знаєте, що то таке комусь сказати, що в тебе закрутки вистрілили? То є довічна втрата звання «газдиня» і можна реабілітуватися тільки якимось дуже смачним рецептом, який у тебе мають попросити! Тобто, це неможливо!
Я схолола, я зблідла, я затремтіла… Я нікому не казала про це. Нікому! Навіть кумі. Навіть найближчій подрузі, тим більше, найближчій подрузі! Я почала перебирати в голові події того дня, але точно пам’ятаю, що не викидала огірки на гній, бо їх зїла свиня. Але то деталі, бо в кінцевому випадку, то все таки опинилося там.
От думаю і пригадую, аналізую, прогнозую та ідентифікую, і, ніби, яка полуда у мене на очах – от все пам’ятаю, але хто був поруч зі мною, що то все бачив – от не знаю. Діти тим не цікавляться, мамі я про це не говорила, бо вона б потім тиждень мені згадувала за якою ціною я ті огірки купувала, а вона точно пам’ятає ціну, не те, що я.
А далі я згадала! Павло! Чоловік мій любий – Іуда Іскаріотський!
– Ах ти ж, Каїне, ти до сусідки клинці підбиваєш?
– Та ти чого, Віро!
– Чого? А хто ж їй розказав про мої огірки?
– Та я їй не розказував!, – після того, як він пів години клявся, я повірила, але правду таки вияснила.
Того разу до них до компанії «хлопців» прийшов і сусід, вони зазвичай перемивали кістки своїм дружинам і отой мій Іуда, візьми та й скажи, що у мене огірки вистрілили.
– Вірусю, люба, та мусив я про тебе щось сказати, бо всі чоловіки на своїх нарікають. А я як про тебе нічого не скажу, то вони тебе ще й вкрадуть!, – почав підлабузнювати чоловік.
– Вкрадуть? Ти міг сказати що завгодно, пліткаре, але не те, що у мене закрутки постріляло та поморозило!
– То ще й поморозило?
– Я тобі дам, «поморозило»! Ще йди розпатякай.
– То, що я маю про тебе говорити, ти ж у мене ідеальна…
– Що у мене наливка гірка виходить – от що!
Отак я розкусила тих пліткарів, які замість того аби футбола чи бокса дивитися та м’язи обговорювати, жінкам в каструлі лізуть. Але тепер я знаю всю інформацію про всіх з першого джерела, тому в Анни молоко не братиму, бо вона туди води доливає, а в Марини завелися таргани, то туди ні ногою.
Фото Ярослава Романюка.
