fbpx
Історії з життя
Я жодного разу за все життя ніде не відпочивала, не купила собі нової речі і не з’їла зайвого – все заради наших чотирьох дітей. А нещодавно почула від доньки таке, що й мову відняло. Навіть вимовити цього не можу. Руки опустились, усі життєві пріорітети враз знецінились

У мене четверо чудових дітей. Так вийшло, що зараз в нашій родині працює лише чоловік. Я після появи четвертої дитини вже не вийшла на свою роботу, так як часу вільного зовсім не було. Крім того, сім’ю з шести чоловік нагодувати і обслужити не дуже просто. При цьому я завжди була впевнена, що радість і щастя в нашій родині не повинні залежати від матеріального достатку. Коли одна дитина в сімействі, йому батьки приділяють надто уваги, і вона може вирости з неправильними цінностями. Так чудово, коли у тебе є дівчатка, у мене дві доньки. Хлопчики теж добре. Я їх всіх люблю однаково. Але з дочками мені було легше завжди спілкуватися. Коли сини пішли в школу, вони чомусь більше стали спілкуватися між собою, ніж з батьками.

Часом мені було дуже не просто, але я знала, що обов’язково з усім впораюся. У мене не було іншого варіанту. Чоловікові складніше подвійно, тому що він працює на двох роботах. І розуміє, яка відповідальність лежить на його плечах. Діти самі вчать уроки, старші допомагають молодшим. Лише зі старшою дочкою я трохи займалася і то, тільки в початкових класах. Крім навчання, мої сини і дочки підтримують один одного у всьому. Я завжди вважала, що разом ми зможемо подолати будь-які труднощі та перешкоди. Головне – щоб здоров’я було гарне і у діток, і у нас з чоловіком.

І саме тоді, коли здається, що, незважаючи на всі труднощі, я можу назвати себе щасливою мамою, все розлетілось один момент. Так ось, днями старша дочка висловила нам, що ми їй в цьому житті нічого не дали. Крім того – нічим не допомогли. Вона хотіла і в інституті вчитись і жити окремо у своїй власній квартирі.

А ми з чоловіком зовсім і не подумали про її майбутнє. Але хіба ми винні, що не багатії? Я ніколи не думала, що зможу почути від неї таке.

Мені, зізнаюся чесно, іноді хотілося купити собі модний костюм, красиве постільне або нове ліжко в спальню. Але я не могла собі дозволити такі дрібниці, тому що всі гроші йдуть на дітей. Ми з чоловіком нікуди не їздили, ніде не бували, так як постійно я займаюся родиною.

Моїй старшій зараз 25 років. А що скажуть молодші, коли підростуть? Також будуть робити винними мене? Я ж теж не зможу їх вивчити і купити їм квартири. А що я можу зробити? На роботу я не маю можливості вийти – здоров’я підводить. І в той же час, дочка може і сама заробляти. До речі, вона живе з нами на всьому готовому. У неї професія кухаря, вона закінчила коледж. Втім, дочка підробляє трохи, але отримує копійки. Вона хотіла вивчитися на дизайнера інтер’єру, але наша сім’я не змогла їй допомогти в цьому. Грошей завжди не вистачало. Решта дітей ще в школу ходять. Мені ж теж потрібно і про них подумати. Як же бути? Виходить, ми виростили невдячну дочку? Прикро до сліз. Як дати зрозуміти дочки, що вона не права?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – спеціально для intermarium.news.

You cannot copy content of this page