Моя невістка – дуже успішна жінка. Вона справжня бізнес-вумен. Я знаю її з маленької і ось ця дитина відколи літери в слова навчилась складати, постійно читала і навчалась. Мої хлопці бігають, по горищах. а вона сидить читає.
Вчилась в інституті. спочатку в Україні, потім за кордоном. Далі вона влаштувалась на хорошу роботу, а потім і зовсім відкрила свою справу. Успіх йшов до неї швидкими кроками. Звісно їй заздрили, ну а як інакше, якщо людині все вдається? Проте, вона ні на кого не звертала увагу. Ні на кого крім мого сина.
Але чомусь вона обрала мого сина супутником життя мого сина, чоловіка, який у житті нічого не досяг і у якого не було кар’єри. Натомість він у неї робить усе по дому: забирає дітей зі школи та садка, пере, наводить у будинку порядок, готує. Невістці це вельми зручно, бо вона займається лише кар’єрою. Тому вона щодня просувалася вперед, а син мій стояв на місці.
Я звісно ж рада за сина, у них любов, але щодня кажу йому, що так довго не триватиме. Вона його залишить скоро, адже це ж не родина. Прошу його знайти роботу і припинити бути нянькою, проте невістка проти виступає. Геть у дім до них приходити заборонила, бо я погано на сина свого впливаю.
Я все одно дитині своїй спокою не даю. Сама підшукую варіанти. Ну яке у нього майбутнє? Вона зірки з неба знімає, а він що і хто?
От скажіть, хіба ж я не права?
23,01,2023
Головна картинка ілюстративна.
Популярні статті
- Відколи мені виповнилося тридцять, я уникаю їхати до мами на свята. Тоді у неї з татом просто якесь загострення, яке називається «колитизаміжвийдеш»
- З чоловіком ми уже десятий рік, як разом, проте за цей час батьками ми так і не стали. Я колись у все це не вірила, але чим далі. тим більше схилюсь до того, що виною усьому є отой дивний весільний подарунок від свекрухи
- Прийшли ми на заручини: наречена, мов квітка гарна, вималювана, вивбирана, на столі все як треба, але мучать мене сумніви
- Маю статки та городи, але жінки вже не маю. То як я тепер маю доживати віку
- Знаєте, дійшла я до того, що почала знайомитися у всесвітній павутині, а що зробиш – на носі сорок, а особисте життя ніяк не владнається