Село Смордва Млинівського району Рівненщини гуде: нарешті суд виніс вирoк у міcтичній справі, яка ось уже майже два роки тримає у напруженні людей. Усе почалося відтоді, як одна селянка вклала в трyну до меpця фото свого живого чоловіка. А далі закрутилось, як у фільмі жaхів!
У дев’ятнадцять вийшла заміж удруге
Тоня приїхала у Смордву з Києва. Її дитинство було непростим. Мама з татом розлучилися, коли була ще досить малою. Дорослі розбіглися, поділивши не лише майно, а й дітей. Тож разом з мачухою і батьком Антоніна й опинилася на Рівненщині. А Роман – хлопець тутешній. От доля й звела їх у школі в одному класі.
– Між ними симпатія була, – згадують однокласники. – Але Тоня ще в школі за іншого заміж вийшла. Так від чоловіка на уроки й ходила. А Романа потім в армію забрали.
Здавалося б, у кожного почався свій життєвий шлях. Та після повернення хлопця з війська у Романа з Тонею зав’язалися стосунки. Дівчина (бо ж мала тоді 19 літ) покинула чоловіка й перебралася до вчорашнього однокласника.
– Я тільки спитала їх: «Які у вас наміри?» Кажуть, що серйозні. От вони скоро і поженилися, – згадує, як починалося сімейне життя сина, мама Оксана Йосипівна Гуч.
Чи відразу все було так погано, чи з роками стосунки дали тріщину, та після народження третьої дитини між Романом і Тонею частіше почали виникати сварки. Хтось каже, що чоловік на дружину руку підіймав, хтось – що і вона любила кулаками помахати. Але щоб наважитися на таке!
За 40 днів чоловік мав піти на той світ слідом за дідом?
У грудні 2015 року помeр дід Романа – Іван. Похoвали старенького у п’ятницю. Ніби похoрон пройшов спокійно, люди після жалобного обіду розійшлися, нічого підозрілого ніхто не помітив. А в неділю, коли всі знову були в церкві, Тоня подзвонила другій невістці Оксани Йосипівни і зізналася, що наробила. Вона розповіла, що була настільки лиха на Романа, що вклала його фотографію в дідову могилу! Мовляв, що тепер буде – страшно подумати…
– Все те розказали мені. Я – додому бігом. Питаю в Тоні, чи то правда. «Правда», – каже. «Нащо ж ти таке зробила?» – запитала я, бо ніяк не могла зрозуміти, в чому ж причина. А вона мені: «Щоб ми лучше жили, щоб Роман мене не обіжав. І щоб дід йому кожної ночі снився…»
Та знаючі люди кажуть, що подібні містичні ритуали проводять не для того, щоб прикликати злагоду в родину. Їх роблять комусь… на смepть. Мовляв, за 40 днів і друга людина має піти на той світ слідом за покійником, якому в труну вклали її фото. Виходить, невістка хотіла звести чоловіка в домовину?
Минав день за днем, а Роман і справді ставав якимось дивним, не схожим на себе. Стривожена мати подзвонила священику, попросила поради. Отець Анатолій сказав не звертати на всяку чортівню уваги і більше молитися. Та материнське сeрце було не на місці.
Вночі сама не змогла… вилізти з могили
Згадалось, як рік тому вже вирвала сина з лабет смеpті. Романа забрали в АТО, хоч мав трійко малих дітей. Скільки тоді мати вибігала-виплакала, аби повернути його додому! Чотири місяці оббивала різні пороги – і в кінці серпня 2014 року (а мобілізували його в квітні) таки обійняла хлопця живого.
– Пройшло пару днів – і показали, як біля Іловайська Романову автоколону розстріляли. Там майже всі його хлопці загинули. А він ось таким дивом лишився живий, – не стримуючи сліз, згадує Оксана Йосипівна. – Тепер могла дитину втратити знову…
Та по всяких ворожках жінка не ходила. Як і радив священик, ще більше стала молитися Богу й просити заступництва для сина.
Аж це минає кілька днів – і нове потрясіння: Тоня серед ночі подалася розкопувати могилу діда Івана!
– Вона подзвонила Романові серед ночі. Сказала, що не може більше копати, й просила, щоб її дістали звідти, бо не в силі вилізти. Син поїхав з товаришем. Дивиться – справді в ямі щось ворушиться, бо ж темно, ніч. Він узяв і викликав міліцію.
Тоді до трyни Антоніна так і не докопалася, лишилося прокопати ще кілька сантиметрів ґрунту. Але ж була зима, робота давалася нелегко. Жінка стояла на могилі діда Івана й просила забрати її звідтіля. Але від думки таки дістати чоловікове фото з домовини вона не відмовилася. І зовсім скоро все ж довела справу до кінця, повернувшись на цвинтар.
Своєї вини жінка не визнала
Яким після того стало сімейне життя цієї пари, рідним не хочеться навіть й переповідати. Кажуть, Тоня подала на Романа на аліменти (хоч продовжували жити всі разом у хаті її свекрів). А він, як дізнався, відразу запросив розлучення. Довго ті справи по судах «ходили». Подружжя розлучили, тоді почався «дільож» дітей… Кожен відстоював своє право залишатися з малечею. Зараз старший син Роман живе з мамою в іншому районі в найманій хаті, бо ж свого житла жінка не має, менші донечки – з Романом. У Смордві переконують, що батько про малих добре дбає. Але «вiйна» за дітей ще триває.
А от в історії наруги над могилою діда Івана врешті поставлено крапку. Хоча винуватиця не визнала своєї вини. У суді вона доводила, що… діяла в інтересах свого чоловіка. Феміда виявилася до Антоніни досить поблажливою й присудила їй за осквернення поховання всього 510 гривень штрафу. Рідні покійного кажуть, що втомилися від судів, тож подавати апеляцію не будуть. Бо за ті гроші, що вже викинули на тяганину, могли б поставити дідові непоганий пам’ятник. А так досі на його мoгилі височіє лиш хрест.
– Ця історія й так у нас стільки здоров’я забрала. Повірте, дуже важко на все те дивитися, згадувати. А найвищий суд – суд Божий. Тільки там нас усіх розсудять. Кожен отримає своє.
За матеріалами – Вісник.
Наталія КРАВЧУК, Рівненська область