Ви стpаждаєте від небажаної рослинності на обличчі? Тоді цей спосіб саме те, що Вам потрібно! Жінки на Сході використовують цей метод протягом багатьох десятиліть!
Надмірний ріст волосся часто стає серйозною проблемою для багатьох сучасних жінок.
Косметичні засоби по боротьбі із зайвим волоссям вражають своєю різноманітністю, але видалення небажаного волосся народними засобами все одно залишається досить популярним.
У стародавні часи небажане волосся випалювали, вистригали, голили або терли пемзою. Найсміливіші – висмикували щипчиками або видаляли зайве волосся за допомогою нанесення смоли або воску.
Читайте також: Желатин – змopшoк нe бyде! Мoїй мамі 65 років, ми з сестрою аж ахнули дивлячись, на її свіжість після цієї маски
Такими засобами жінки користуються і донині, адже багато старовинних рецептів обіцяють дуже привабливий результат – видалення волосся назавжди народними засобами.
Сьогодні ми розповімо Вам рецепт, який пропонують нам красуні Сходу. Результат Вас здивує!
Складові:
- яєчний білок – збитої пінки 4 чайні ложки;
- перекис водню 35% – 1 ч. л(такий можна замовити і інтернеті, або замінити на 12% окислювач для висвітлення волосся)
- сік лимона – 1 ч. л
- борошно – 1 ч.л
Білок добряче збиваємо вінчиком, до утворення густої піни, далі додаємо всі інгредієнти і ретельно перемішуємо.
Як використовувати:
Нанесіть пасту на чисту шкіру і залиште від 3 до 10 хвилин. Потім змийте все теплою водою. На шкіру нанесіть трохи зволожуючого крему. Процедуру слід повторювати 2-3 рази на тиждень протягом місяця.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
Популярні статті
- Ну а що я мала робити? Стоять вони навпроти мене і аж світяться обоє щастям. Прямо при ньому казати: ” Доню схаменись, куди ти свою голову сунеш?”. Мені виховання такого зробити не дозволяє та й він ніби хлопець непоганий
- Є такі люди, які в місті просто не можуть жити, все на них тисне, нема чим дихати, нема на чому оку спинитися. Я саме така людина і хочу вам розказати, як я колись давно їхала в місто за «женихом» та мало не втратила сім’ю і себе
- — Краще б ти не дарувала мені ніякої квартири, – сказала донька захлипавшись. – Більше негараздів після твого подарунку ніж радості в моєму житті.
- Принесла я чоловіку отой судок і як було, на постіль перед ним поклала: “Або кажи щось свої мамі, або відвозь назад у село. Я вже більше не можу такого терпіти, ну скільки ж можна?”
- Заїхали мої племінники і наче перші тижні лиш до всього приглядалися і характеру не показували, а потім потроху-потроху вже я почала розуміти, що я в своєму домі не ґаздиня. Не там стала, не там сіла, не те з’їла. А я ж за собою бачу, що я все гірше до ліжка гнуся