Як тільки мій син повідомив Тому, про те, що їхнім стосункам як і шлюбу підійшов кінець, вона одразу у місто подалась. Я тоді не надто переймалась долею невістки колишньої. адже ми саме готувались до другого весілля сина. Однак, одного дня прийшов син сам не свій. Я ледь допиталась у чому ж там справа. Виявилось, що він дізнався дещо дуже цікаве про колишню дружину свою.
Максим із Томою ніколи парою не були, кажу одразу. Максим мій дуже роботящий, завжди десь по заробіткам, ніколи удома не засидиться. А от Тамара все вдома та вдома. Завела собі корову кілька поросят, птиці різної. Я не раз її просила їхати на роботу із сином моїм, але вона що? То у неї діти, то квіти, то корова, то теля. От так мій синок і прожив із нею п’ятнадцять років.
А тут одного разу приїздить і не додому – до мене одразу. так і так каже. мамо. я знайшов іншу. Хороша жінка, роботяща. Дуже він сумнівався. чи варто жінці казати, але я його переконала, що таки потрібно це зробити. Дівчатка його уже дорослі, а Тома сма у всьому винна. Їй не раз казали, що треба на роботу з чоловіком їздити.
Ну, син мій документально усе оформив, за два місяці і розбіглись. дім у якому жили був невістчин, то все що мій син настарав там і лишилось. А Тома, майже одразу після розлучення до містечка поруч нашого села подалась. Хату продала, корову і свиней і все, ні її ні онучок тут не видно.
Однак не до колишньої невістки мені було. Справа в тому, що син вирішив “справжнє” весілля звіграти із другою своєю дружиною. Вона і сукню розкішну придбала і гостей запросили багато. дивно, звісно, але виходило так, що син у сорок років став нареченим.
А одного дня сумний приходить. Дізнався він новини про колишню свою. Я стала слухати і мало дару мови не втратила. Що ж це таке? Як так? Щойно син вийшов я одразу до невістки подзвонила колишньої бо втримати в собі оте все не могла вже.
Уявіть: Тамара у містечку квартиру двокімнатну придбала. Зараз працює у якійсь там фірмі та ще й заробляє дуже гарно. Я аж підскочила.
— Тома, як ти так могла? – кажу їй, – Тобто, мій син їздив на роботу п’ятнадцять років, а квартиру ти придбала?
А вона мені у відповідь от що каже:
— А чи хоч раз ви спитали свого сина скільки він заробив? Знаєте, що їздити на заробітки і заробляти, то різні речі? Заради дітей лиш тягнула той шлюб. Вчилась ночами, а днями біля господарства пропадала. Так що не син ваш, а я сама на все заробила. А чи поживе нова жінка з вашим сином, то питання.
От така від неї відповідь.
Тепер не знаю, як справедливість відновити. Розумію, що у тій квартирі і онуки мої живуть, але на душі прикрість велика.
Чи є шанс у мене хоч якийсь?
04,04,2023
Головна картинка ілюстративна.