fbpx

Як це сталося – Таня так ніколи і не зрозуміла, але виявилися вони з Олегом удвох в порожній кімнаті

Кажуть, що некрасивих дітей не буває, але це, напевно, тільки для батьків так. Таня була непривабливою. Розуміти це вона стала вже в школі, коли хлопчаки її дражнили, а дівчатка не поспішали обдарувати своєю дружбою.

Ставши постарше, діти дражнити перестали, але тільки тому, що у Тані був чудовий характер – добрий, лагідний. Вона відмінно вчилася і завжди допомагала тим, хто не встигав, була нежадібні і охоче всім ділилася. Батьки жили дружно, Танечку любили, все було б чудово, тільки вже в старших класах, дівчинка часто зітхала, розглядаючи себе в дзеркалі. Природно, шкільні хлопчаки не поспішали тягати за нею портфель або надавати ще якісь знаки уваги – для всіх вона була, то, що називається «свій хлопець».

В інститут Таня потрапила відразу, вчилася відмінно, але веселе студентське життя якось проходила повз, тому що і тут шанувальників у неї не було. А ще трапилася напасть- закохалася Танечка в першого красеня інституту, успішного, веселого, абсолютно чарівного Олега. Причому закохалася так, як про це в книжках про перше кохання пишуть: з таємними сльозами, стражданнями.

Помітили це в інституті чи ні, незрозуміло. Навіть якщо й помітили, то розмов ніяких не було. Олег на неї уваги просто не звертав, навіть не заговорив жодного разу. Правда, Таня і не сподівалася ні на що, просто любила. Ось тоді-то вона, напевно, перший раз по-справжньому страждала від власної непривабливості.

Читайте також: Їх похoвали в одній могuлі. «Я ж просила перенести весілля. Хоча, ми і так тут разом навіки »

Сесію студенти здали успішно, а потім влаштували вечірку. Гуртожиток гув від веселощів. Випuто було ціле море, тому веселощі перейшли в завершальну стадію. Що й казати, звичаї в гуртожитку панували несуворі. Таню, зазвичай, такі речі не зачіпали, вона ховалася в одній з кімнат, а тут сусідки просто силою витягли. Та ще й Олег був, веселився з усіма разом.

Як це сталося – Таня так ніколи і не зрозуміла, але виявилися вони з Олегом удвох в порожній кімнаті. Ось тут-то і стала зрозумілою фраза, що «вночі всі кішки сірі, а жінки однакові». Сталося те, що сталося. Таня і не пручалася. Олега вона любила, але розуміла, що разом їм не бути, так нехай хоч так! На наступний день Олег пройшов повз, наче нічого й не сталося. А, може бути, він і не згадав про це

Вaгітність Таню з колії не вибила. З одного боку, це дитина від коханої людини, а з іншого – був шанс, що майбутнє дитя буде красивим, схожим на батька, а Таня мріяла, щоб її діти були красивими, щоб вони не пережили те, що довелося їй. Батьки поохали, поплакали, але Таніне рішення зберегти дитину шанували і допомагали в усьому. Поміняли житло в те місто, де Таня вчилася, щоб бути ближче і дати доньці закінчити інститут. Олег не знав про те, що у нього буде дитина, а, незабаром, він одружився на першій красуні курсу.

Важко було, що тут казати. Особливо, коли нарoдилася двійня – хлопчик і дівчинка. Але Таня була щаслива – малюки були чарівні, просто копія Олега, особливо хлопчик! Але інститут закінчений, робота, діти. Життя тривало, і були в ньому свої радості.

Минуло десять років. Тетяна стала хорошим фахівцем, відповідно, і заробляла. Діти росли здоровими, веселими, прекрасно вчилися і були радістю і сенсом життя для своєї матері. Роки змінили і Таню, пом’якшили риси обличчя. Заробляючи добре, вона навчилася доглядати за собою, користуватися косметикою, красиво і зі смаком одягатися. Її вже було не можна назвати непривабливою – доглянутість і елегантність оцінили і чоловіки, з’явилися шанувальники.

Якось так складалося життя, що Олега Таня не зустріла після закінчення інституту жодного разу. Може бути, тому вона не одразу впізнала його в неохайно одягненомуі явно випившому чоловікові, з яким зіткнулася в дверях магазину. А, коли впізнала, не змогла втриматися від вигуку:

– Олег? Це ти?

Чоловік подивився на неї довгим поглядом і дуже невпевнено запитав:

– Таня?

Вони стояли в дверях, заважаючи  покупцям.

– Що з тобою трапилося? Може поговоримо? – запитала Таня, відходячи в сторону.

Вони довго сиділи на лавці в парку. Олег розповідав, що сім’я розпалася. Його красуня-дружина не хотіла дітей, про яких так мріяв Олег, зате обожнювала шанувальників. Його бізнес підставили ті, кого він брав за друзів. Зараз він один, без роботи, без сім’ї, нікому не потрібний і взагалі не бачить особливого сенсу в своєму житті. Навіть пити почав.

Таня зважилася:

– А в тебе є діти – дочка і син. Їм уже одинадцятий рік, і вони так схожі на тебе.

Олег був ошелешений абсолютно і не знаходив слів.

– Але як? Чому? Чому ти не сказала?

– А навіщо? Ти мене ніколи не любив, а пов’язувати тебе через своє власного рішення я не вважала чесним. Ти хочеш бачити своїх дітей?

– Звичайно!

– Добре, але за однієї умови: діти не знають свого батька, і ти про це будеш мовчати!

Олег був згоден на все. Таня залишила йому свою адресу і пішла. По дорозі вона раптом злякалася свого вчинку – Олег був п’яний, зовсім опустився. Як можна було погодитися знайомити його з дітьми ?!

Минуло кілька днів, Олега не було, і Таня почала заспокоюватися, хоча, в глибині душі, вона пошкодувала, що він не прийшов. 8 березня, прямо з ранку, в двері подзвонили. Коли Таня відкрила, на порозі стояв Олег, з квітами, тортом, в чистому костюмі з краваткою, поголений і абсолютно тверезий.

– Прости, я не міг прийти раніше таким, яким ти мене бачила. Простягнувши Тані квіти, Олег привітав її зі святом і жадібно вдивлявся в кімнату, де лунали дитячі голоси.

– Я пам’ятаю про твої умови,  не турбуйся, – сказав Олег і ступив у кімнату.

Через півроку вони одружилися.

Ірина Кобзєва

Джерело

You cannot copy content of this page