У мене двоє дітей, скоро третя буде. Побут, негаразди. Іноді навіть голову вимити ніколи. Щоправда, нещодавно був день народження моєї доньки. Їй уже десять років виповнилося, тож довелося покликати колишнього, щоб порадувати доньку. Любить вона його дуже, хоч він не дуже грішми допомагає. Але дитині цього не розкажеш. Тож покликала.
Свято було в самому розпалі, коли ми з колишнім залишилися вдвох. Так вийшло. Інші батьки не стали святкувати з нами, тому з дорослих були тільки ми. Мій нинішній чоловік повинен був під’їхати трохи пізніше, так що я мала час порівняти мого колишнього з нинішнім чоловіком.
Яка велика різниця! І як я цього не помічала раніше? У нас набагато більше спільних тем, із нинішнім чоловіком я взагалі давно перестала розмовляти про щось, окрім господарства та дітей. А тут так легко, вільно. Чому я не бачила цього раніше?
Він знає, певно, якийсь особливий секрет. Тільки тоді почала розуміти тих людей, які розповідали, як вони згадували і шкодували про ті почуття, які колись відчували. А потім випадково зустрічали цих людей і ніби почуття воскресали. Через стільки років мені здалося, що ми знову могли б бути разом.
Він теж посміхався говорив так, ніби ми завжди були разом, ніби й не було усіх цих років розлуки.
— Якби не нова сім’я, не твої діти від іншого. Я б радо знову став би твоїм чоловіком. Чому ми розлучились. Пам’ятаєш? Я ні. Молоді були і не розумні.
— А якщо я повернусь до тебе з донькою? – запитала я несподівано для самої себе, – Приймеш?
— З нашою донькою? Так! На руках вас двох носитиму.
Можете мене засуджувати, але я вирішила вже. Навіть до спеціаліста ходила, аби дізнатись, як правильно оформити розлучення з нинішнім чоловіком, аби до першого повернутись лиш з нашою донькою. Так, буде не просто. Але я для себе зрозуміла, що ось це все життя, яким я живу зараз – помилка. Все помилка.
Перший чоловік чекає мене. Ми зустрічаємось так часто, як тільки це дозволяє мій дев’ятий місяць. Чекаємо і не можемо дочекатись, коли ж нарешті ми всі втрьох будемо разом.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – intermarium.news.
Популярні статті
- А тепер йому знадобилася донька. Ой, татуню, біжу та підскакую аби тебе глядіти
- Я була впевнена, що у нас із невісточкою чудові стосунки. Я з нею і попліткувати могла і порадитись і секрет який розказати. Вона не тільки вислухає уважно, а й пораду дасть, підтримає, добре слово скаже. та й син, я бачила, був дуже щасливий із нею. Мені було приємно приходити до них у дім і відчувати себе бажаною гостею. А минулими вихідними я навідалась, принесла своїх пиріжечків ще гаряченьких, проте синочка мого вдома не було, сама невістка. тут вона і ошелешила мене. тепер не розумію. як бути і що ж робити
- Тато говорив, а я прямо відчувала як червонію. Навіть очі на коханого підняти не могла від сорому. Оце так “познайомились” свати перед весіллям. І що тепер буде?
- Той випадок показав моїм подругам, хто я є насправді і всю правду про мій шлюб.
- Нажаль, наш будинок що під Києвом, поки відновлюють, а ми переїхали в рідне село до родичів. Ні до кого у дім проситись не стали, а орендували собі окрему хатину за смішні гроші. Саме тому, мені особливо прикрими були слова мами і сверів, коли я повідомила їм нашу несподівану новину