fbpx

Якось до мене прийшла жінка років під сорок, чиновниця, і почала розповідати про свої давні сімейні проблеми, і я подумала, що це звичайна клієнтка, яку тисне минуле, і яка хоче спробувати почати життя, як то кажуть, з «чистого аркуша». Власне, спочатку все так і йшло

Я вже писала, що найбільшим попитом користуються будь-які «методи», які обіцяють результат, але які не вимагають від людей ніяких внутрішніх зусиль і змін. Така масова психологія.

Коли в 90-і роки на очі траплялися оголошення різних «магів» і «чаклунок», з обіцянками на кшталт «100% гарантія кохання», «повернення коханого в родину» і так далі, мені здавалося, що цими послугами користуються якісь дивні дівчата і жінки, малоосвічені, що взагалі мало чим цікавляться в житті.

Як же я помилялася!

Коли я почала працювати, то аж ніяк не очікувала, що мені доведеться познайомитися з любительками магічних способів отримання бажаного, а потім я довгий час не могла зрозуміти – що їм треба в кабінеті психолога? Ні, зрозуміло, звичайно, що причини приходу – стан душі, вимотаний сімейними проблемами, але була нестиковка… Навіщо тут я? Їм і так є куди піти – туди, де треба просто висловити своє бажання, заплатити гроші, а там вже «начаклують», як треба. Ну, або НЕ начаклують.

Якось до мене прийшла жінка років під сорок, чиновниця, і почала розповідати про свої давні сімейні проблеми, і я подумала, що це звичайна клієнтка, яку тисне минуле, і яка хоче спробувати почати життя, як то кажуть, з «чистого аркуша». Власне, спочатку все так і йшло. Вона мені розповідала про першого чоловіка, який пішов від неї, про другого, який багато пив, і з яким вона ще не розлучилася, але планувала.

– То чому ви досі не розлучилися? – запитала я. – Якщо постійно діймає? Ви ж минулого разу говорили, що є у вас людина, нова …

– Фірма на чоловіка зареєстрована, є і ще матеріальні обставини, а на мого нового ще чари не подіяли, – відповіла вона.

Сказати, що я здивувалася такому повороту, значить не сказати нічого.

– Вибачте, мені не почулося? Чари?

– Так. А що в цьому такого?

– Ну …

Я не знала, що відповісти, жінка дійсно збентежила мене. Такого в моїй практиці, на той момент ще не було, і я шукала слова, щоб відповісти їй …

– Та у мене всі подруги так роблять і робили, – немов заспокоюючи мене, сказала вона.

Ні, не заспокоїло. Я уявила собі ряди жінок, на вельми серйозних посадах, і ось вони йдуть в комірчину до якої-небудь бабусі, а у неї там настоянка вариться. У такому дусі, одним словом. Похмурі картинки.

– Ви впевнені, що це правильний метод? – запитала я. – Що він працює?

– Навіть не сумнівайтеся. Я другого чоловіка так причарувала… Він думав, що у нас просто кілька зустрічей буде, але я ж не така … У мене все серйозно.

– Але ж у вас все погано з ним. Навіщо?

– Спочатку було непогано! Він дуже добре ставився до мене …

Ставився? Не покохав, а ставився? Зрозуміло.

Я перемкнула розмову, перевела з цієї теми. Я не була готова до такого. Вже й не пам’ятаю, чим тоді завершилися ці консультації, але пам’ятаю, що зітхнула з полегшенням, коли ми з нею розпрощалися.

Через якийсь час до мене прийшла жінка років двадцяти п’яти, красива, модельної зовнішності, але якась… Стривайте, зараз знайду спосіб для порівняння… О, немов вона були героїнею фільмів про вампірів, і один з них вже скуштував її на смак. Тиха розмова, млявість, втома на обличчі. Млявість.

З її розповіді я зрозуміла, що вона витратила на “бабусь” величезні суми, і навіть влізла в борги. Чоловік же, як і раніше ігнорував її, а вона поставила на шлюб з ним – майже все, що мала. Не знаю, чи є любов з боку жінок, коли вони йдуть на такі справи, але жінка ця, її звали Анею, запевняла, що вона його кохає. Ну а що він виявився ще й успішним, багатим, і навіть далеко не невідомим, так чому б і ні? Любов ж не вибирає. Він, швидше за все, дивився на це, як на мить, а вона повірила, що він обов’язково одружиться з нею.

А коли вона зрозуміла, що це не так, то і … Їй попалося на очі оголошення, і вже кілька років вона намагається викликати «кохання» у цього чоловіка. Вірніше, вона вже нічого не намагалася, на момент приходу до мене. Вона хотіла повернутися до нормального життя, тому що всі ці «бабусині заговори», якщо в когось і посилювали «бажання», то тільки в неї. Так вона сказала.

А ще я дізналася від неї багато цікавого. Виявилося, що є цілі співтовариства таких жінок, де вони обмінюються досвідом, «успішними» підсумками, адресами «перевірених» «бабусь», та й просто спілкуються. А там і розумні, і освічені, і красиві, різні, одним словом, і з усіх верств суспільства. Такі собі подруги по нещастю нерозділеного кохання. Смішно, але своїх чоловіків ці жінки називають «кроликами». (Як вам таке, чоловіки?)

– Це тому що вони як би «піддослідні»? – запитала я.

– Не знаю, – відповіла вона. – Але так повелося.

Зараз я б сказала їй прямо – йди до церкви, а тоді намагалася витягнути її з цього стану самостійно. На жаль, сили були нерівними. І якось раз вона передумал … Вірніше, одного разу вона прибігла, і я її не впізнала. Вона буквально світилася від щастя.

– Що трапилося? – запитала я.

– Він мені відповів! – вигукнула вона. – Розумієте? Так довго мовчав, а тут – відповів! Я прийшла сказати, що консультації мені більше не потрібні.

Підбігши до мене, вона протягнула телефон, і я побачила «есемеску», без тексту. Там був смайлик.
Мені захотілося чортихнутися. Вголос. Стрималася.

– А ви не вірили! А воно … Працює.

І втекла. Що з нею зараз?

Були й інші історії… Я розгадала психологію цих жінок. Деякі з них і самі не вірили, і не вірять в успіх своїх «справ». Навіщо ж вони це робили? Напевно, вони не знали, що їм ще можна робити. Їм треба було робити хоч щось. Вони були так захоплені своїми почуттями, егоїзмом або меркантильними інтересами, і їм залишалося жити лише цією надією. Вони втягнулися в таку життя – від “бабуся” до “бабусі”. Вони спілкувалися в колі таких же, обговорювали своїх чоловіків, і це давало ілюзію активного життя. Тобто ніби ці чоловіки – вже були з ними, але немов у від’їзді. Були серед таких жінок і покинуті…

Я чула різні історії. Але я ніколи не вірила, і не повірю, що у цих історій може бути щасливий або навіть просто хороший фінал. Втім, це не питання віри. Про це мені теж розповідали ті жінки, що остаточно упершись в стіну. Але допомогти їм я вже не могла. У їх випадках вже була потрібна допомога не психолога, а священника.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page