– Що ти весь час лізеш і лізеш, куди тебе не просять! – обурювався старший брат. – Без тебе якось тут впораємося!
– Але це і моя мама теж! – Заперечувала Валя. – Ти не маєш права мені забороняти з нею бачитися!
Мама різко здала. Колись енергійна, сильна жінка перетворилася на слабку, згорблену стареньку з сивим, як сніг, волоссям.
Коли б Валя не приїхала провідати матір, увесь час заставала там брата, Сергія. Але якось таки застала маму на самоті.
– Мамочко! Ну, нарешті, хоч зможемо поговорити з тобою спокійно! – Зраділа Валя.
Жінка невдоволено підібгала губи і обернулася до стіни.
– Мамо! Що з тобою? Ти образилась на мене за щось? – Запитала здивовано Валя.
– Нащо ти приїхала? – Запитала невдоволено. – Весь цей час не приходила, а тут раптом з’явилася, поки Сергія мого немає?
– Мам! Що ти кажеш? Я приїжджала часто, але Сергій не пускав мене до тебе, сварився, мені доводилося їхати, щоб ти менше чула і не засмучувалася. – сказала Валя.
Мама на мить замислилася, ніби щось згадуючи, потім сказала:
– Він попереджав, що ти так говоритимеш! Що про квартиру мою тільки думаєш.
– Та що ти таке кажеш? Навіщо так про мене думаєш? – на очі Валентини навернулися сльози, хоча вона розуміла, що не сама мама це вигадала, що усе це брат їй наговорив. – Не потрібна мені твоя квартира, мамо! Я за тебе хвилююся!
Мати глянула недовірливо на дочку і сказала:
– От і добре, що тобі квартира не потрібна, на Сергій все перепишу, він мій первісток, мій син! І йому потрібніше, ніж тобі. Він і забере мене віку доживати. Я так вирішила, щоб ти знала.
– Ну, вирішила і вирішила. – сказала Валя.
Звісно, їй було прикро, що мама так вирішила. Але мама, є мама, та й не вірила Валя, що це тільки її рішення, але сперечатися не хотіла, лікарі попередили, високий тиск, хвилювати не можна.
Якось приїхала Валя до мами, а в квартирі замки поміняні і ніхто не відкриває, скільки вона не дзвонила у дзвінок. Сусідка сказала, що Тамару Павлівну забрав Сергій.
Валя, скільки не дзвонила братові, він або не відповідав, або коротко говорив, що мама в нього і все нормально, щоб не турбувалася даремно і що до неї зараз не треба приїжджати, мама погано почувається.
А згодом несподівано зателефонував сам і сказав, щоб приїхала, що треба дещо обговорити.
Приїхавши, Валя побачила худесеньку матір, незадоволену невістку та нахмуреного брата. Він відвів Валю на кухню і вони з невісткою почали розповідати, як за матір’ю важко доглядати, яка вона примхлива, що їй нічим не догодиш, що на ліки витрачається багато грошей плюс харчування потрібно особливе, а все дорого.
– І взагалі! Вона і твоя мама теж, вона тебе виростила! І що з того, що вона нам відписала квартиру? Не ми самі маємо за нею доглядати! Совість треба мати! Вона мені взагалі ніхто, чому я маю за нею прати, прибирати? А Сергій не може, ти повинна розуміти! Забирай її до себе додому! А інакше ми її до притулку віддамо! – Злісно вимовляла невістка. – Добре тобі живеться! Сидиш там спокійно, а ми тут маємо навколо твоєї мами бігати? Донька називається!