Катя не вірила у заздалегідь заплановані знайомства. Жартувала: «Хорошу наречену і на печі знайдуть». Це не означає, звичайно, що вона сиділа біля вікна і чекала нареченого. Знайомилася, з кимось зустрічалася. Але щоразу, коли бабуся заводила розмову про нареченого, вставала дибки. Усьому свій час, жодні свахи не потрібні – вважала вона. І тим паче не збиралася пов’язувати долю з тим, кого виберуть батьки чи бабуся.
До своїх 30 років Катя побачила різні історії подруг. Одна, Іра — непоказна сіра мишка — швидко вийшла заміж за свого однокурсника, і все в них добре. Інша, найпопулярніша дівчинка школи, постійно вибирала, будувала стосунки і досі кидається туди-сюди. Третя, Ольга, думала тільки про навчання і кар’єру, а потім раптово вискочила мало не за першого зустрічного і народила одного за одним двох хлопчаків. Ще одна народила у 18 без чоловіка, а потім зустріла нареченого на якихось хрестинах: через кілька місяців справили весілля.
Тому Катя зробила висновок, що справжнє щастя, якщо й прийде то воно її і на печі знайде. Вирішила, що є просто неминучі речі, і якщо шлюби укладаються на небесах, то все, чому належить станеться, відбудеться у свій час. Або не відбудеться.
Якось у гості до Катрусиних батьків приїхав старий друг батька. З розмови вона зрозуміла, що їхня дружба розпалася ще в юності через те, що мама обрала одного з них. Дядько Андрій образився, і відразу після школи поїхав шукати щастя подалі від рідних місць і ніколи не давав про себе знати.
Через багато років опинився у справах у рідному місті вирішив відвідати колишніх друзів. Про себе розповідав весело – життя склалося благополучно, жартував, за столом постійно сміялися. Катя бачила, що тато та мама раді бачити втраченого друга.
Дядько Андрій кілька разів довго уважно дивився на Катерину, вона помітила цей вивчаючий погляд. Прощаючись, сказав:
— Треба тебе познайомити з моїм сином. Він тобі сподобається!
Катя спалахнула, пішла до кімнати. «Ще чого! – подумала. – З якого дива він вирішив мене посватати!».
За кілька місяців у домі з’явився Олег. Той самий син. Сказав, що приїхав у справах, зайшов передати гостинці від батька. Він був такий же веселий і товариський, як і його тато. Після чаювання запропонував Каті прогулятися, попросив показати місто. Катя поводилася досить насторожено. Але гість так уважно слухав її розповіді про пам’ятки, що надвечір лід розтанув. Вони обмінялися номерами телефонів, домовилися, що за першої ж нагоди зустрінуться.
Незабаром Олег зачастив в гості, та й Катя помітила, що чекає на його приїзд. Виявилося, він часто буває в їхньому місті, і знає його не гірше за Катю. Потім хлопець зізнався – йому треба було знайти привід познайомитись ближче. Катя не втрималася:
— То ти такий слухняний син? Батько сказав покліпати дівчину, і ти погодився?
Олега дуже здивувало таке питання:
— Нічого такого батько не казав. Він просто попросив завезти подарунки друзям дитинства, про тебе навіть не згадував. Якби сказав, що хоче мене з кимось звести – нічого б не вийшло. Він знає, як я ставлюся до таких речей.
У той день, коли Катя побачила майбутню свекруху, то багато чого зрозуміла: вона була як дві краплі води схожа на її маму і на саму Катерину. Батько чудово знав смак свого сина.
Нещодавно Катя та Олег відзначали срібне весілля і вже вкотре із задоволенням розповідали історію свого знайомства онукам, яких у них було четверо. Всі вони, звичайно, вже знають її напам’ять і впевнені, що їм ніякі свахи не потрібні: кохання, якщо й трапиться, то їх і на печі знайде.
Svitlana Sùshkо. Фото ілюстративне.
