fbpx
Історії з життя
Їй скоро тридцять три і вона бавить чужих діток, а вдома її чекає старий кіт, якого вона взяла з притулку. Спеціально обирала найдорослішу тваринку, яку ніхто не хоче брати. Щоб хоч комусь з них двох пощастило

Жанна сьогодні була гарно одягнена і яскраво нафарбована – треба вести святковий ранок в садочку. Вже який рік їй випадає бути ведучою і кликати святого Миколая, няню Василину Степанівну. Діти слухняно розказують завчені віршики, батьки пускають сльозу від радості. А оператори все те дійство фотографують і знімають. Тому мусить Жанна бути красивою, аби вдало виглядати на фото.

Сама вона в чудеса не вірила. Ще в студентські роки вони часто ворожили на Андрія і викликали духів, і за тими «пророцтвами» вона давно б мала вийти заміж і мати двійко дітей. А натомість їй скоро тридцять три і вона бавить чужих діток, а вдома її чекає старий кіт, якого вона взяла з притулку. Спеціально обирала найдорослішу тваринку, яку ніхто не хоче брати. Щоб хоч комусь з них двох пощастило. Тому живе Пірат, як в бога за пазухою, і є єдиним чоловіком, який її дуже сильно чекає. Але от питання чи любить, бо вона просто безмежно прив’язалася до цього улесливця.

Свято йшло за сценарієм: батьки плескали, діти картавили слова, її сліпили очі спалахами, а в вухах гриміло піаніно під пальцями їхньої вчительки музики. Особливо старалася Василина Степанівна і ревла таким басом, що всі неслухняні дітки боялися отримати прутик замість подарунка.

Коли все скінчилося, Жанна вийшла на вулицю аби хоч трохи остудити щоки, бо хоч і не перший раз ведуча, але все одно, хвилювалася. І побачила неймовірну дивину: Василина Степанівна цмулила! Дим здіймався вгору, а Жанна не знала як вона має непомітно зайти в приміщення, щоб не скрипнули двері і Василина Степанівна її не помітила. Незручно буде їм обом ще довго. Раптом вона повернулася і Жанна з полегкістю побачила, що це чоловік.

– Слава богу, – вигукнула Жанна.

– Як, стовідсотковий святий, це йому передам, – засміявся чоловік.

– Я подумала, що ви наша няня. І так би незручно було, якби я її за таким застала, – вона красномовно глянула на нього.

– А… Це? Трохи перехвилювався.

– А я думаю, чого вона таким басом говорить, – вже сміялися разом.

Виявилося, що святий Миколай актор драмтеатру Євген і його попросили прийти знайомі знайомих, а він чомусь не відмовив.

– А ви як риба в воді серед цих малих.

– Вони дуже гарні дітки.

– Не знаю, я як відкрив торбу, то думав, що мені руки відірвуть.

– Таке скажете!

– Серйозно!

Далі вони добалакалися до того, що Євген запросив її на виставу.

Вдома вона радилася з Піратом чи йти чи ні? Легко сказати – йди, а може, це доля? Кинься в вир подій. Але… Він актор і завжди прагнутиме уваги інших жінок… Та й дітей він боїться? Хіба вона має час на такі непотрібні і недалекоглядні стосунки? Та й чи будуть ті стосунки?

– Ой, Пірате! З тебе такий порадник. Хочеш аби я вдома сиділа і тобі їсти готувала. Дивися як ти роз кабанів. Скоро сядемо на дієту!

В відповідь Пірат залащився, бо ще та жінка не знати чого собі надумає, а так ласкою і муркотіння, і забуде про дієту. Вагалася Жанна довго, а потім вирішила, що з найгіршого їй, хіба, вистава не сподобається. А все інше в її житті вже було – невдалі романи, розбиті надії і розчарування. Одним більше, одним менше…

Вистава була надзвичайна, вона так плескала, що аж долоні заболіли. Євген грав другорядну роль, але все було дуже органічно і добре зроблено. Успіх, як то кажуть. Жанна ще вагалася чи чекати на нього після вистави. Біля драмтеатру юрмилися жіночки в очікуванні автографів і селфі. Жанна стояла і не знала, що їй робити. Вирішила, що якщо він її впізнає і підійде, то тоді все буде добре… Раптом між жіночками зробився рух і затулив їй вихід. Видно, вийшов головний актор. Жанна дерла шию, але не бачила Євгена.

– Я радий, що ви прийшли. Як вам вистава?

– Думаю, що роль святого Миколая якраз для вас.

– За умови, якщо ви будете ведучою.

Вони сміючись пішли пити каву в маленьку кав’ярню.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page