З Ларисою паштет закривали, виморились дуже. Цілий день біля того діла стояли, поки все нажарили, підготували, перекрутили. Василь мій автоклав поставив а ми уже й нічого не хочемо – попили чаю і Василь її додому повіз. Саме тоді до мене мама прийшла. ох і вислухала ж я.
Лариса мені ближча від сестри рідної. Ми виросли разом і життя нас не розвело у різні боки. Де б не були, а знаходили час, аби поговорити. Кому-кому, а їй я могла про все розповісти. На сповіді не така щира, як із Ларисою.
А рік тому чоловіка подруги не стало. Дуже важко вона втрату переживає. Досі до тями прийти не може. Дивишся, ніби ходить, сміється, та тільки ж я знаю, чого вартий їй той сміх і що ховається за спокійним виразом обличчя.
Аби хоч якось подругу свою розрадити стала я її до себе кликати. Базікаємо ні про що, або вона мені що допомагає. Ввімкнемо серіал і вареники ліпимо попутно героїв обговорюючи. Або разом городи наші обробляємо і співаємо, чи що одне одному розповідаємо. Все говорено-переговорено, а все ж жінка не сама. Та й мені спокійніше, мало що їй у голову збреде?
Того дня ми паштет у автоклав закривали. Доки усе начистили, натерли, накришили., нажарили та поварили, доки до банок розклали, то мало вже не падали. Аж на два автоклави нашої роботи стало. Лариса попросила мого чоловіка її додому відвести, а я лягти хотіла, аж тут мама моя.
Запитала як і що, а як почула про те, що Василь повіз Ларису врапт у обличчі змінилась. Як напустилась:
— Ти про що собі думаєш, – каже мені так строго, – Заміжня жінка про одиноких подруг забути повинна. Сестра? А хіба сестра не жінка? За чоловіком сумує? А за чиїм не питала? Не будь наївною, Нелю! Хочеш зберегти сім’ю, забудь про подругу.
Я тоді мамі багато чого мамі наговорила Ларису захищаючи. Мене її слова прикро вразили, адже Лариса мені як сестра і навіть ближче. Так неприємно було, ніби то вона про мене таке казала.
А оце часу трішки минуло і я якось уже сумніватись стала. А може то я всіх по собі міряю? Може нема сенсу так подрузі довіряти і прямо ось двері перед нею відчиняти так просто?
Ох! Краще б уже мама мовчала.
Може хто був у такій ситуації? Невже і справді неодруженій подрузі дитинства не місце у сім’ї одруженої?
Неля Т.
Головне фото ілюстративне.
