За наївністю своєю я вважала, що матір мого чоловіка в нашому житті ролі не гратиме ніякої, а якщо і буде, то мінімальну. Адже як не крути, сім’я у нас окрема, хоч ми й збиралися спочатку жити з нею.
Вже з першого дня мого перебування у тій квартирі в статусі невістки, я зрозуміла, що дуже сильно помилялася. Свекруха виставляла мене не в найкращому світлі перед чоловіком у будь-якому зручному випадку.
Про кількість порад, що генеруються улюбленою свекрухою, і говорити не потрібно. Взагалі незрозуміло як я така досі на світі жила і якими то я дорогами заміж за її синочка вийти змогла.
І знаєте, я не звикла мовчати і тут не стала. Ми вийти до кухні спокійно не могли адже починалась гризота. Я варю суп, а свекруха каже, що бульйон перший треба злити.
— Будете готувати, то так і зробите, а мені і так смачно. – не мовчу я.
Мию підлогу, залишила ганчірку перед дверима в свою кімнату вогку і вже чую:
— Тут паркет, ганчірку прибери.
— Мамо, ідіть собі далі, вже як з ганчіркою розібратись я порад не потребую, – відповідаю тут же.
Це все приблизно рік тривало поки подруга, побачивши мене зі змарнілим обличчям і колами під очима не порадила терміново з’їжджати від свекрухи.
_ Валюш, ти на себе поглянь. Не знаю, чого ти хочеш досягти, але та на себе не схожа. На власне житло збираєте? А якою ти туди заїдеш, подруго? Ти вже зараз на себе не схожа, руки тремтять, голос не впевнений, погляд згас. Ти впевнена, що чоловік не знайде собі іншу? Ту яка буде схожа на тебе рік тому.
Приїхавши додому, я міцно замислилась над її словами. Вона, звичайно, має рацію, але я все ніяк не могла зважитися на подібну розмову з чоловіком.
Ми збирали гроші давно на власний будинок, але витратити їх на орендовану квартиру чоловік вважав простою дурістю.
– Нам і тут добре. А мама – добра людина насправді вона просто до тебе не звикла і ставиться до тебе насторожено.
– Сергію, вона просто ненавидить мене.
– А ти спробуй з нею примиритись, подружитись. Якщо в тебе нічого не вийде, тоді справді переїдемо.
Бінґо! Я вхопилася за ці останні слова, як за рятівну нитку. У моїй голові зародився підступний задум: показати чоловікові, що я насправді, ласкава та добра невістка, а його мати – жінка зі складним характером.
Діяти я почала відразу наступного ранку. Довелося забути свою гордість і стати лагідною та м’якою. Я перестала звертати увагу на її докори і стала прислухалася до порад. До речі, деякі з них справді були дуже слушними.
Ми разом готувати почали і я таки багато навилась від свекрухи. Соду додала до котлет і трішки хліба чорного. Смакота ж вийшла. Рибу навчилась фарширувати і тісто для смачнезних біляшів робити.
Приблизно через два місяці реалізації мого плану свекруха покликала мене до своєї кімнати. Вона посадила мене біля себе на ліжку і почала показувати фотографії своєї молодості, фото покійного чоловіка, якого вона дуже любила, інші пам’ятні моменти життя, які були для неї щасливими.
Раптом взяла мене за руку і каже: «Знаєш, я була впевнена, що ти мене ненавидиш. Ось і намагалася захиститися від тебе. А ти зовсім інша».
Я вискочила з кімнати зі сльозами на очах. Як переді мною з’явився чоловік, не пам’ятаю. Але побачивши, що я плачу, він не витримав:
— Ну все! Це вже перейшло всі допустимі межі! Скільки вона може доводити тебе до сліз? Давай збирайся, ми переїжджаємо!
Я ніяк не могла підібрати слова, щоб пояснити чоловікові раптову зміну в моїй душі, а він ніяк не міг зрозуміти моїх прохань не переїжджати від цієї жінки ніколи.
Головна картинка ілюстративна.
