fbpx
Історії з життя
Зайшов у квартиру і отетерів. Ну не очікував я такого у власному домі, чесне слово. Але і це можна б було, хоч якось пояснити і вибачити. Реакція на все, що відбулось, ось, що стало останньою краплею у чаші мого терпіння

Живу я на околиці міста в двокімнатній квартирі, тому періодично до мене заїжджає в гості рідня з інших міст проїздом. Ось і цього разу мені зателефонувала двоюрідна сестра і запитала, чи може вона з чоловіком і дітьми по дорозі на відпочинок зупинитися у мене на чотири дні, мовляв вони ще й місто моє хочуть подивитися і дітей зводити на різні розважальні заходи.

Я із задоволенням погодився, тому що в дитинстві ми дружили, та й бачилися ми з нею останній раз досить давно. Ще й племінників хотілося побачити. Загалом, обговорили день і час коли вони приїдуть і я став готуватись до приїзду гостей. На жаль, на роботі відпустку взяти не вийшло, а приїжджали вони якраз в будні дні.

У призначений день вони приїхали надвечір. Розмістилися у відведеній для них кімнаті, і ми сіли за стіл. Відзначили зустріч, поспілкувалися, я з племінниками познайомився, вечір вийшов приємним і сімейним. Всі залишилися задоволені і пішли спати.

Вранці я прокинувся, приготував для всіх сніданок, зібрався на роботу і пішов, сказавши гостям, щоб ті відчували себе як вдома. Мабуть, цю фразу вони сприйняли занадто буквально. Увечері, повертаючись з роботи, я зайшов в магазин і купив різних гостинців для рідні. Але коли я зайшов додому – то перші хвилини просто мовчки стояв на порозі і дивився на те, що відбувається в квартирі.

Скрізь були розкидані мої речі, підлога була заляпана незрозуміло чим, документи, які були потрібні мені для роботи так само були розкидані, а деякі навіть порвані. Це лише те, що я побачив на порозі. Далі я пройшов на кухню, де моя рідня вечеряла, там я бачив повну раковину посуду, плями від ранкової яєчні на стінах і кілька розбитих тарілок в смітнику. Я звичайно не втримався і сказав сестрі і її чоловікові, що коли я говорив їм відчувати себе як вдома – це не означало, що квартиру потрібно перетворити в свинарник. На що вони відповіли, що обов’язково все відмиють і приведуть до ладу після вечері.

Мене запросили приєднатися до столу, але я відмовився, тому що настрою вже не було ніякого. Щоб заспокоїтися я вирішив трохи пограти в приставку, яку нещодавно купив в кредит. І ось тут на мене чекав ще один неприємний сюрприз. Приставка просто не включалася. Я вирішив її оглянути і виявив, що ззаду вирваний роз’єм, до якого підключається кабель живлення. Досі не розумію, що потрібно було зробити такого, щоб вийшло аж так.

Я з ледь стримуючи себе прийшов на кухню і показав рідні, що сталося з приставкою, на що почув спокійну відповідь:

— Це діти грались. Вони не хотіли, що б так вийшло. Ну, що з них візьмеш, це ж діти?

Я пояснив, що досі виплачую кредит за цю приставку, тому або нехай вони оплачують ремонт, або купують нову. У відповідь я почув, що платити родичі ні за що не будуть, адже це саме я не підготував квартиру і не заховав усе цінне. А діти поводять себе так, як повинні поводити діти їх віку.

Для мене це було вже занадто. Ні, не поламана річ – ставлення до ситуації. Я просто відчинив двері, вручив родичам їхні речі і закрив за ними двері. Звісно, я дав їм грошей на хостел, чи готель, але квартиру більше не відчинив, аж до ранку.

Після, почалось. Про мене згадала одразу вся рідня. Телефонували, обурювались і не стримували себе характеризуючи мій вчинок. Тепер на родинні свята, навіть, до мами рідної мені їхати не дозволено. я осоромив усіх і хай як я не пояснював мотиви, хай кому не скидав фото того, що зробили з моїм домом родичі – для всіх я нехороша людина, яка виставила гостей посеред ночі з дому у чужому місті.

Ну? Це я погарячкував, чи й справді рідня трохи не така?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels

You cannot copy content of this page