fbpx

Закохавшись у красуню ромської національності, Ілля взявся ознайомлювати її з українськими піснями, поезією, родинними звичаями й традиціями, щоб залюбити дівчину в українську культуру, переконати її вийти за нього заміж. І йому це вдалося, про що потім пожалів

Закохавшись у красуню ромської національності, Ілля взявся ознайомлювати її з українськими піснями, поезією, родинними звичаями й традиціями, щоб залюбити дівчину в українську культуру, переконати її вийти за нього заміж. І йому це вдалося, про що потім пожалів.

Тобто, хлопцеві вдалося тільки зацікавити свою смаглявку його рідною культурою, полюбити його за сині очі й ніжні слова. Та її любові до русявого романтика надовго не вистачило. Вона вся така земна, прагматична, раціональна, а він все в небесах витає, книжки купує, в театр її кличе, а грошей мало приносить, пропонує їй самій вчитися, йти на роботу, щоб домашній бюджет поповнювати.

Та Раміна хоче бути домогосподаркою, виховувати їхніх доньок у строгості, за звичаями свого народу, так як Ілля їм забагато дозволяє. Крім того, жінка не раз докоряла йому, що через нього не спілкується зі своїми рідними, бо ті колись не схвалили її вибір, тепер вона бачить. як помилялася, жаліє, що їх не послухала.

Такі ж смагляві, як і мама, сестрички Тетяна й Таміла були за вдачею татусеві донечки, любили все, як і він: поезію, музику, театри.

Сестри настільки гарно вчилися, що вступили на філологічний і факультет журналістики за держзамовленням.

Раміна була проти вибору Таміли, мовляв, забагато чоловіків буде в колективі, коли донька влаштується на роботу, а чоловік радів за доньку.

Коли Тетяна закінчила університет, а Таміла була на третьому курсі, трапилося лихо: в тата не витримало серце. Ще молода вдова Раміна не знала, як їй далі жити. Вона звернулася до барона, щоб дозволив їй перепросити ромів, які компактно проживали на одній із вулиць Харкова, за своє відступництво, і дозволив повернутися до свого народу.

З того часу Раміна почала навідуватися до рідні та друзів. Але основною метою тих візитів було – знайти женихів для дочок серед ромських хлопців. І їй пощастило. Але Тетяну така затія мами геть не втішила. Вона просто пішла з дому та стала проживати зі своїм хлопцем.

Для мами такий вчинок був вкрай зухвалим, і жінка перестала спілкуватися із старшою донькою та переключилася на молодшу в плані заміжжя.

Молодому викладачеві вишу ще на першому курсі сподобалась чорнява студентка Таміла, але дівчина не приймала його залицяння, щоправда, з часом він їй також став подобатися. А почувши, що мама шукає для неї жениха ромської національності, відповіла на залицяння викладача згодою зустрічатися.

Хоч чоловік не був одруженим, все ж за такі зв’язки могли постраждати обоє, тому їхні зустрічі були таємницею для всіх.

На цей раз Раміна діяла рішучіше, тому молодшу доньку швидко віддала заміж за приватного підприємця Романа.

Подружжя стало проживати в приватному будинку разом із батьками, дідусем та бабусею, ще не одруженими братами й сестрами.  Таміла взяла академвідпустку. Але після народження сина чоловік не дозволив продовжувати навчання, шукати роботу також заборонив.

Не дивно, що молода жінка не витримала такого ставлення. Їй якось удалося взяти сина й таємно піти з дому на квартиру до старшої сестри, яка проживала зі своїм чоловіком і дитиною, й подати на розлучення.

Чоловік Таміли був категорично проти розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що для ромської родини це неприпустимо й велика ганьба.

Свідками від Романа була його мама і теща, які також багато говорили про обов’язки ромської жінки, що Таміла, хоч і напівкровка, але все ж у її жилах тече ромська кров, тож має народити зо п’ятеро дітей, дбати про чоловіка та його родину, якщо працювати, то тільки в жіночому колективі продавцем або в салоні краси перукаркою чи манікюрницею, і ні в якому разі не журналісткою.

Дві мами після свідчень навіть сіли поряд у судовій зала, настільки були солідарні з сином і зятем.

На боці Таміли свідком була тільки її рідна сестра, в якої жінка проживала після втечі з дому. Вона говорила, що сестра не любить чоловіка, дуже стомлюється від надміру обов’язків у його чималій родині, хоче продовжити навчання і працювати за улюбленою професією та утримувати малолітнього сина.

У професійній діяльності захисниці Ірини Володимирівни, здавалося, ще не мала такої важкої справи. Вона бачила, що її клієнтка проти двомісячного примирення, яке в таких випадках рекомендує суд, але те, що жінка була без житла, освіти, роботи, становило серйозну проблему.

Та ситуація складалася так, що свідка Тетяну довелося ще раз опитати, і вона всупереч волі сестри розкрила її таємницю: син Таміли від іншого чоловіка. Як доказ Таня принесла довідку про тест, який сестра зробила таємно від Романа, але побоялась розповісти це в суді, остерігаючись бурхливої реакції чоловікової родини.

А скандал таки трапився. Мати Романа звинувачувала його, що він приховав від усіх той факт, що Таміла мала когось до шлюбу з ним, перепало й свасі за виховання дочки.

Найбільше здивувала всіх заява Романа, що він настільки кохає Тамілу, що це перевищує їхні ромські традиції, більше того, він здогадувався, що син може бути не від нього.

Чоловік розповів, що перед весіллям він простежив за Тамілою, а, побачивши її разом із викладачем, вирішив при нагоді поговорити з ним по-чоловічому. Це, очевидно, й сталося.

Побачивши, що викладач уникає її, Таміла погодилася вийти за Романа заміж. Чоловік  підозрював, що його дружина й сама не знала, від кого чекає дитину, тому й вдалася до експертизи.

Але він дуже мріяв про сина – спадкоємця його бізнесу й всього, що буде нажите в подальшому, тому на розірвання шлюбу не згідний, а в разі позитивного рішення сина він не віддасть.

Несподівано в суді з’явився незаявлений свідок проти Романа – сам ромський барон. Всі сторони погодилися вислухати його, навіть не уявляючи, про що йтиметься.

Поважний чоловік сказав, що уповноважений оголосити вердикт ромського суду честі, так як стало відомо, що Роман у Києві, куди нібито вирушає у відрядження, має цивільну дружину та доньку. За приховання цього факту його позбавляють участі в ромській общині.

Адвокат відповідача у промові закликав до примирення, бо Тамілі важко буде самій виховувати дитину, а чоловік заможний, має бізнес і житло, тож має можливість забезпечувати і рідного сина, і позашлюбну доньку.

Захисниця позивачки у своїй промові наголосила, що в демократичному суспільстві право жінки на освіту й роботу було порушено, а факт зради чоловіка посилює мотивацію до розірвання шлюбу.

Суд ухвалив шлюб розірвати, дитину залишити з мамою. Захисниця в приватній розмові радила Тамілі все ж таки шукати контакту з рідним батьком її сина, та з’ясувати, що тоді змусило його відмовитися від неї.

Що вирішила Таміла та яка її подальша доля, поки що невідомо.

You cannot copy content of this page