fbpx
Без категорії
Залізну Пташку з «Азовсталі» чекає мама

Як з’ясували журналісти, парамедкиня Катерина, спів якої став символом національної непокори, родом із Соснівки, невеликого села на заході країни. До війни дівчина навчалася мистецтва та заряджала всіх навколо позитивним настроєм.

Вона писала пісні, виступала на сцені, публікувала вірші в газеті. Після закінчення вокального відділення коледжу мистецтв у Тернополі, до служби в армії працювала в мотомагазині в Києві.

У інтерв’ю “Високому замку” матір Катерини розповіла про свою доню: випускниця-відмінниця мистецького коледжу, активістка-правдолюбка, любителька швидкої їзди на мотоциклі, акторка народного драматичного театру-студії, поетеса, виконавиця класичних арій і патріотичної класики, парамедик. Усе це вона – Катруся.

– Моя Катруся – не військовослужбовець, не укладала контракту на армійську службу. Пішла туди добровільно. Вона – парамедик, навчена надавати лікарську допомогу в екстремальних ситуаціях, – розповідає мама Світлана.

– У мене з донечкою тісний зв’язок. Хтось написав, що я випадково дізналася про її перебування у Маріуполі. Це неправда. Я знала, куди вона пішла. До 19 травня мені було відомо про кожен її крок. При спілкуванні завжди питала у мене поради. Не було такого, аби щось одне від іншого приховували. Я так змалку привчила своїх дітей (у мене є ще старший син): краще я буду знати все від вас, ніж від когось. Діти навчені казати мені правду, якою гіркою вона не була б.

– На початках Катруся перебувала в іншому місці на території Донецької об-ласті. На сході пробула майже рік. У Маріуполь потрапила з початком повномасштабної війни. Як парамедик допомагала тамтешнім людям. У тому пеклі рятувала цивільних, військових…

– Катруся закінчила з червоним дипломом Тернопільський мистецький коледж ім. Соломії Крушельницької. У неї академічний голос, академічний спів. Але чи комусь це зараз потрібно?.. Наразі вибрала собі інший шлях. Сама вирішує, куди їй іти, де її життя. Сама має зрозуміти, що у ньому хоче досягти. Змушувати до чогось я свою доньку не намагалася. Але підтримувати, допомагати – так.

– Того дня, коли вони виходили, у нас з нею було телефонне листування. Не можу переказати вам його зміст. Скажу коротко: це були слова моральної під-тримки. За найменшої нагоди Катруся була на зв’язку зі мною. Заспокоювала і дякувала за те, що я в неї є. Казала, що з нею все буде гаразд…

– Ваша Катруся неодмінно повернеться додому. Як ви її зустрінете? Чим пригостите?

– У мене є вже замовлення від донечки – вареники із сиром, бісквітний торт з вишнями і мої домашні булочки. Коли ще у нас з Катрусею був зв’язок, вона казала: “Мамо, я приїду і захочу твоїх булочок…”.

Фото: 20minut.ua.

06/12/2022

You cannot copy content of this page