fbpx
Історії з життя
Заїжджати Ігор почав зовсім рідко. На карті все частіше висвітлювався нульовий баланс. Добре, хоч квартира була оплачена за рік, одягти-взути є що. Кефір купити недорого, а худнути корисно. Готівки вона зуміла трохи відкласти, завдяки своїй життєвій кмітливості та материнської школі сімейної економії. Але задуматися час настав. Коли Ігор знову став чужим Ігорем Миколайовичем, у неї вже був новий поціновувач

– Ну давай, Натусь, га? – умовляв її Дімка записатися на конкурс краси. На афіші місцевого будинку культури висіло оголошення про відбір учасниць. У їх маленькому містечку, що зовсім недавно називалося селищем міського типу, це був перший подібний конкурс. Охочих море, тому відбір йшов уже майже тиждень. А Наталя все не наважувалася. Не те, щоб вона вважала себе зовсім вже поганулею. Але змагатися з місцевими «зірками» було боязно. Кому ж хочеться обличчям в бруд?

А Дімка дивився на неї закоханими очима і був упевнений, що тільки його Натка гідна корони переможниці. Адже вона найкрасивіша дівчина у світі! Ця впевненість надала їй рішучості. І хоча у фінал вона не вийшла, навіть сама Міс, їй відчайдушно заздрила. Натка сподобалася заїжджому члену журі зі столиці.

Сказати, що Ігор Миколайович обманув довірливу і наївну, було б не зовсім чесно.

Вони обоє розуміли, навіщо він кличе її з собою. Дивився він на неї, майже пускаючи слюньки. Обіцяв і гори золоті, і конкурси міжнародні, але ключовим залишалося одне – він покликав її з собою у столицю, і вона з радістю погодилася.

Ну, не абихто ж з великої дороги, а людина досить публічна – НЕ кине. Красу в ній побачив. Не так, як Дімка, але побачив же? Значить і перспективи в столиці у неї будуть! Їй так хотілося пожити яскраво, іншим життям, що навіть любов до Дімки не зупинила.

А з ним розлучатися було важко. Тільки не дасть адже Димка їй того, що вже протягнули щедрі руки. Такий шанс дається не кожній. Спробувала пояснити, клялася в любові, плакала і обіцяла викликати його, як тільки все у неї влаштується. Але Дімка сказав, як тільки вона поїде, він її викреслить з життя.

Дивна ніч була перед від’їздом. Відчай через розрив з коханим змінювала надія на нове, яскраве життя. Шкода, що не довчилася, але це ніколи не пізно – а зараз потрібно ловити удачу за хвіст. Поки молода, поки красива.

Своїм сказала, що отримала запрошення в школу моделей від столичного будинку мод. Гуртожиток і проживання буде. Напружуватися їм не доведеться на її столичне життя. Вони й раді – дівчинку помітили, та так вдало, що і з них тягар її навчання зняли.

Не обманув її Ігор. Показав яскраве столичне життя в багатьох ракурсах. Орендував невелику квартирку. Не в центрі, але затишну. Влаштував і в школу моделей, не надто високого рівня, але все ж… Накупив купу речей.

Шкода тільки, що надовго його не вистачило, зникла теплота в голосі. Найчастіше чула Натка від нього зауваження, ніж компліменти. Вона і сама почала розуміти, що багато в чому не дотягує до рівня дівчат його тусовки.

Силкувалася як могла. У спортзалі, на заняттях в школі. Там, крім подіуму, муштра була ще та. Етикет, хореографія, сучасне мистецтво навіть. Але впевненість у своїй красі, як пісок крізь пальці витікала.

Все частіше вона відчувала свою посередність. Одне гріло – пам’ятала захоплення в очах Дімки, той би не  не назвав її незграбною. А викладачі на подібні епітети не скупилися. Та й Ігор…

Заїжджати почав зовсім рідко. На карті все частіше висвітлювався нульовий баланс. Добре, хоч квартира була оплачена за рік, одягти-взути є що. Кефір купити недорого, а худнути корисно. Готівки вона зуміла трохи відкласти, завдяки своїй життєвій кмітливості та материнської школі сімейної економії. Але задуматися час настав.

Коли Ігор знову став чужим Ігорем Миколайовичем, у неї вже був новий поціновувач. Навіть з квартири не довелося з’їжджати. Відчайдушне дівчисько, що підкорювало тренажери з особою Геракла перед його останнім подвигом, зацікавила Станіслава Володимировича. Його в зал привозив водій, а охоронець стояв біля входу в очікуванні поки бос зніме напругу від своїх банкірських справ і трохи растрясе жирок.

І став цей банкір вже Стасиком для Наталі (так-так – вже Наталі). Майже на два роки. Правда довелося піти зі школи моделей на його вимогу. Зате за ці два роки вона побувала на п’яти морях і декількох континентах. Поки не зрозуміла, що при надії.

Оскільки законних Станіславовичів у її Стасика вистачало від офіційної дружини, Наталя при наді зовсім не влаштовувала Володимировича. І він запропонував відступні. Відступні були дуже привабливі, просто нечувані, тільки умова жорстка.

Наталі вирішує всі питання зі своїм “станом” і зникає з його життя. Бажано подалі від столиці, щоб їм випадково навіть не перетнутися. Ну, ось такі у нього правила. Він же попереджав її – ніяких вибриків із дітьми?

Дивився на неї, як на замазуру, як на Попелюшку, яка проґавила опівніч і посеред залу у всій своїй «красі» опинилася.

Якось раптом шкода себе стало і відчайдушно захотілося до мами, до Дімки. Наталі раптом зрозуміла, що хоче бути просто Наткою. Коханою і тому красивою. Краса ж, вона в очах того, хто дивиться, а на неї останні роки дивилися, лише як на зручну річ.

Те, що Дімка вже одружений, Наталя знала, проте в ту мить до скреготу захотіла стати красивою у відображенні люблячих очей. І ніхто крім Дімки на гадку не спадав.

Але в Діминих очах купалася його дружина. Діма швидко погасив розгубленість від першої несподіваної зустрічі, перевів погляд на дружину і секундне напруження у тої спало. Люблячі очі сказали – не бійся, я з тобою. Пара незручних фраз і Діма з дружиною пішли далі.

А Наталя почала очікувати на появу дитяти.

Володимировичу і в голову не прийшло, що його провели. Він то не знав про життєву кмітливість своєї пасії. Йому і голову не прийшло, що вона обведе навколо пальця, бо контролював усе. Однак, дитяточко Наталя зберегла після серйозної розмови з батьками. Було складно і страшно, але зуміла.

Від автора. Щоб не було питань в коментарях – процедуру платну і дорогу за її документами зробила інша “підкорювачка столиці”, яку Ната знайшла в районній поліклініці, кілька днів, чатуючи підходящу дівчину.

Було б гарно написати, що і від грошей відмовилася, але залишимо це на совісті героїні, вона вже думала про майбутнє дитини. Гроші вона перевели в готівку при першій нагоді, ще в столиці.

На ці гроші обзавелася житлом поруч з батьками і на життя залишилося.

Носила маля складно, Наталія чекала сина. Пригнічували побоювання. А раптом їїтаємниця розкриється? Раптом дізнається Володимирович про сина і забере його? Він міг.

Змарніла, розпливлася. Покрилася рудими плямами. Але коли побачила любов в очах своєї крихітки, розцвіла. В той момент будь-яке журі їй би корону вручило. Але вийшло ще крутіше.

Випадкова зустріч з Олександром, що допоміг підняти коляску на незручний ганок, поспішно переросла в серйозні стосунки – без таємниць і недомовок.

Вийшла заміж. Страх розчинився, оскільки син у неї Олександрович і прізвище він носить татове. А тато у них найкращий і найдобріший. А ще сильний і люблячий. Він обожнює свою красуню дружину, сина і вони з сином мріють ще про одну красуню в сім’ї. Наталя їм обіцяла через кілька місяців.

PS. Розповідь на абсолютно реальній основі. Моє ставлення до героїні неоднозначне, але сама історія має місце бути. Як і зазвичай – краса в очах, що дивляться.

Автор: Тетяна Бpo.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page