Згадувати Тетяну я почала на третьому тижні спільного проживання із сином своїм. Раптом, мені пригадались усі її слова і вже я на них дивилась із іншого боку. Ще за два тижні я невістку згадувала зі сльозами на очах. Господи, то ж треба як Юрку пощастило? Де ж він знайшов таку? Золото, а не невістка.
Так я була не хорошою свекрухою усі 25 років шлюбу свого єдиного сина. Ну не подобалась мені Тетяна і все тут. З усіх сторін вона була не така.
Ну, самі посудіть, звідки взятись любові якщо син у мене красень, на якого дівчата заглядались? Ще як в інституті вчився, то донька тодішнього мера сюди, ось, у наш дім приїздила до нього і просила узяти її за дружину.
Але син мій Тетяну вже мав і ні на кого дивитись не хотів. А вона? Ой, я ж тоді сивіла. Мало того, що з села, так нічого не мала окрім очей великих і сірих.
Стали вони жити в мене, я невістку як могла виховувала і вчила всьому, бо ж не тямила і чашки як слід помити. Мусила вертати до раковини і все їй показувати.
За пів року вони з’їхали в квартиру невістки яку їй бабуся заповіла і потягнулись неспокійні роки. Я ж спати не могла: як там син, чим вона його годує, чи випрала сорочку як слід, чи шкарпетки у нього цілі?
Ходила, перевіряла, але від того мені лиш зле робилось, бо ж добре бачила, що ніякого тобі толку. Приходжу, а в хаті брудно завжди, якісь крихти скрізь, лушпиння, столи не витерті.
А як прийдеш у будній день: шкарпетки мого сина лежать, речі розкидано, а в шафі завжди все перевертом. Починаю, що говорити невістці, так та лиш голову верне:
— Спочатку свою дитину виховайте, а потім мені кажуть.
Я сину скільки він із Тетяною жив казала, що треба її залишати. Він трудиться так важко, такі гроші гарні заробляє, а все на збиток іде. Ні тобі грошей відкладених, ні ремонту у домі, ні достатку. А хто винен – невістка, звісно, бо вона не вміла ради всьому дати.
І от, збулась мрія свекрухи, прийшов мій син із торбами у свої сорок п’ять на мій поріг. Виставила його Тетяна, хоч він сказав, що сам пішов. Чи я була рада? Та щастя мене переповнювало.
Думала, заживемо ми у спокої і достатку. Я вже сина і обійду гарно, і нагодую, і буде він у мене мов та ляля. Таким, як того заслуговував, та не бачив від тієї своєї дружини.
Але, вже за три тижні я Тетяну загадала, бо ж дім мій, колись чистий і схожий на музей, перетворився на барліг. Ніколи не думала, що одна людина може стільки бруду навколо себе створювати.
Зробив бутерброд – іде їсти до телевізора. Ні тобі миски ні тарілки не візьме. Йде і жує дорогою, крихти розсипаючи. На кухні як вийняв ковбасу і відрізав хліб, то так усе й залишив на столі. Може ще й холодильник не закрити.
Ліжко ніколи не застилає. У ванну після нього хоч не заходь, скрізь мокро. Про вбиральню і говорити не буду. Три тижні я тільки те й робила що мила терла прибирала, а толку – нуль. Він на порожньому місті все переверне і догори дригом перекине.
Де пралка він ніби й не знає, хоч я тисячі разів просила брудні речі у спеціальну корзину відносини. Де зняв, там і залишив речі. Шкарпетки буквально скрізь, ще й полюбляє під диван кинути, аби було цікавіше дістати.
А зарплатня? Заробляв мій син гарно, та от тих грошей я й не бачила. То він диски до машини придбав, то салон оновив, то динамики нові круті йому були потрібні. Ще й прийде до мене просити на життя, бо в самого уже ні копійки грошей.
От тут я вже невістку свою згадувала і вже кращої мені не треба було. Як вона нас обох терпіла скільки років? Де він таку узагалі знайшов, що так довго у парі пробули.
Вирішила я помирити їх, збути на молодші руки такий тягар. Проте, невістка і чути вже про мого сина бажання не має. Говорить, що ніби на світ з’явилась нещодавно, життя із нуля розпочинає, каже, що щаслива.
І знаєте, я таки її розумію і підтримую, як жінку, повністю.
А син, ніби вже знайшов собі молодицю. Бігає на побачення. Тримаю кулачки, аби в них усе склалось. Ще я тієї дівчини не знаю, але вже мені її шкода, бо не знає що її чекає.
Але скажу одразу, що мене у тому домі із інспекціями і перевірками точно не буде. Хай живуть, як знають, аби тільки син до мене більше не повернувся.
Головна картинка ілюстративна
