До слова, поверталася вона не просто так. Жанну так само покинули, і вона просто стала непотрібною, коли з’явилася нова кандидатура на пост супутниці життя.
Їй було гірко і прикро, але так само погано було і чоловікові, коли вона покинула його 5 років тому. Про це Жанна намагалася не думати.
І ось на порозі приватного будинку вона зустрічає маленьку дівчинку, яка радісно лементувала «Мамо, тату, тут тітка прийшла»
Привіт, Жанно, яким вітром? До речі, знайомся це моя дочка Віра і дружина Олена.
— Привіт, що значить дружина і донька? Вибач, але ти ж казав що ніколи не одружишся, адже тобі потрібна була тільки я…
— Часу ж скільки минуло, один рік побивався даремно і потім зрозумів, що життя тільки починається і я знову знайшов щастя любити. Оленка у мене найкраща як і донечка Вірочка.
— А як же я…
— Оленко, забери доньку і йдіть в дім, я скоро до вас прийду.
Олена і дочка пішли
— Ти не думала про мене 5 років тому, коли повелася на фінансову вигоду і розкіш. Які тебе поманили в Київ за красивим життям ти без роздумів покинула мене, ну звісно, жили ж ми небагато… Мені було погано, я був знецінений тобою і зараз ти завалялася до мене з таким виглядом, ніби я вірний песик і повинен зустрічати господиню облизуючи їй ноги .
— Пробач мені, я повелась негідно. Я досі кохаю тебе, Сергію.
— Мені смішно все це слухати, ну ніби криве дзеркало дивлюся. Іди звідси, щоб більше в цьому дворі тебе не було. І тебе теж покинули і ти вирішила під старе крило? Нудить від твоїх розмов, від твоєї впевненості що я міг домі на тебе чекати. Забирайся геть!
— Сергію, вибач…
— Йди! Я щасливий в новому сімейному житті, вихід там.
Жанна розплакалася, а Сергій був радий що представився шанс провчити колишню дружину.
Фото ілюстративне.