Жанна роздумувала чи взагалі варто знайомити. Так. У них все серйозно і чудесно, є й метелики і квіти, є вже власні жарти. Але перш, ніж пустити його в своє серце остаточно, варто дізнатися від подруг, чи її часом не осліпило кохання?
– Дівчата! Він такий класний! Такий розумний! Ми, ніби, створені один для одного! Ми любимо одне і те ж – він мене, а я себе, – пробувала перебити хвалебну оду якимось жартиком, – Але мені треба знати чи я не на придумую зайвого.
– Це зрозуміло, що він чудесний. Але де ви зустрічаєтеся, вірніше, ми зустрічаємося, – висловилася першою Оксана.
– В «Жасмині» біля парку, – відповіла Жанна, – Десь о п’ятій, тому не запізнюйтеся.
– «Жасмин» – не найгірше місце, але вже говорить, що він студент, – знову під’їла Оксана.
– І що? Головне ж інше, правда?, – засмутилася Жанна.
– Правда, не слухай її, – підтримала Жанну Віта.
– Давайте не будемо наперед щось надумувати, а все обговоримо після, – знайшла компроміс Марія.
Перед зустріччю, Жанна, про всяк випадок, інструктувала Дмитра:
– Найголовніше – то Оксана, вона така в’їдлива, одразу буде казати, що ти бідний безперспективний студент. Ти не встругай в балачку, бо вона тоді перетворить все на таку довгу бесіду, що ми й посивіємо. Вона така.
Легше погодитися і всім розійтися. Віта дуже добра, тому тут можна не старатися, а Марія захоче трохи з тобою пококетувати, то ти не ведися – це перевірка!
Дмитро вже й не радий був з цієї катавасії, бо, виходило, що це ще серйозніше, ніж знайомство з батьками. А знайомитися з батьками він не хотів. Він ще замолодий для цього всього. Настав визначений день і час, дівчата одяглися в кращий одяг і чекали на нього. Такі милі дівчата, гарні, усміхнені, і кожна з них готова його розтерзати, якщо не пройде перевірку. Першою в бій вступила Марія, вона відкрито з ним за кокетувала, поцілувавши в щоку і засунувши номер телефону в кишеню. Оксана почала з розмови про нужденну студентську долю, але він її випередив:
– Я підробляю офіціантом і знання англійської мені в цьому допомагають. Тому, я непогано заробляю, – Жанна стисла його руку, щоб він не продовжував, але ж Діма не буде боятися дівчини?
– А що буде далі, якщо у вас з Жанною все буде серйозно?
– Нам з Жанною поки добре без страшного слова серйозно, – відповів на репліку Віти.
– Тобто, ти боїшся слова?- знову взялася Оксана, – і обов’язків?
– Я не вважаю, що в двадцять років маю цим заморочуватися.
– А в скільки будеш? – не відставала Оксана.
– Десь за тридцять, – чесно сказав він, але Жанна його за руку вже не тримала.
Так він зрозумів, що не пройшов випробування не для дівчат, а для Жанни. Дівчата свій вердикт винесли одноголосно: несерйозний, безвідповідальний і, що найгірше, не закоханий. Можна багато що простити хлопцю, але не байдужість щодо себе. якщо ти зараз йому байдужа, то й не станеш ціннішою, коли пройде час. Жанна була розбита. Вона теж не хотіла нічого серйозного і драматичного, але вона хотіла, щоб її любили, і захоплювалися, навіть кохали.
При зустрічі не дивилися один на одного, бо було соромно за себе, за марні надії і неправильні слова.
– Слухай, ти мені подобаєшся, – намагався виправдатися, – І я не вважаю, що мав би брехати тобі, бо це було б в сто раз гірше. Ми можемо разом проводити час, бо моє ставлення до тебе не змінилося.
– В тому й річ, що не змінилося, воно й не зміниться. А я хочу, щоб той, хто поруч, кохав, а не подобався.
Автор: Ксеня Ропота.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Кредит під 500%: українці масово потрапляють на гачок до Манівео
- “Секретний” рецепт найсмачнішого в світі САЛА. За вуха не відтягнеш!
- «Марічко, я тебе дуже прошу, нікому не кажи, що ти тут бачила». Марічка слухала цю сумну розповідь, та не могла зрозуміти, чому її подруга обманювала увесь цей час. Хіба вони не люди, не зрозуміли б? Може, чимось би допомогли
- У Великій Британії мають намір заборонити вологі серветки
- 2 наречені на 1 весіллі: дівчина прийшла на весілля свого коханця у весільному платті