Зі мною вчора сталася дивна ситуація. Після роботи я зазирнула до магазину. Як завжди, було багато людей. На касі утворилася черга. Переді мною стояла жінка із 5-річною донькою. Вона викладала на стрічку продукти, в основному овочі фрукти, а поруч її донька, дівчинка років п’яти.
Дитина ніяк заспокоїтись не могла, все просила у мами одну із шоколадок, що завжди наявні у при касовій зоні:
— У мене грошиків не вистачить, – сказала мама малій, – Пробач, давай татусику подзвонимо і запитаємо, коли він гроші отримає, тоді ми і придбаємо тобі шоколадку. Гаразд?
У дитини очі на мокрому місці, а мама розрахувалась і на вихід пішла. Знаєте, мене картина дуже вразила. Так прикро стало і шкода того янголятка. Узяла я найбільшу з усіх шоколадок, що на касі була, придбала і побігла наздоганяти ту жінку з дівчинкою.
Вони вже покупки у рюкзак пакували, коли я підійшла і вручила дівчинці шоколад:
— На, принцесо. То тобі від доброї феї подаруночок прилетів.
Справа в тому що у дитинстві я росла у бідній родині. Не мали ми грошей ні на що, навіть на їжі економили. Про цукерки і шоколадки я лиш мріяти могла. пам’ятаю. як дивилась на інших дітей, які їли солодощі. Тож дівчинку розуміла як ніхто і дуже хотіла малу порадувати:
— Що це? – розвернулась різко до мене її мама, – Ви хто така? нащо ви дитині солодке дали? Заберіть негайно? – вона перейшла на підвищений тон, – Чули? Нам нічого не потрібно, – і забрала той шоколад у малої. Поклала мені його на стіл і не пішла, а ледь не побігла з малою до виходу.
Тут же ще одна жіночка поруч стояла і вона дивлячись на мене похитала головою і сказала:
— Нащо ви те зробили? Вас хтось просив? У мене в самої троє онуків і я терпіти не можу таких “добрих” тьоть.
Я йшла додому дуже пригнічена. Хотіла зробити приємне дитині, а отримала на горіхи і від мами її і від чужої людини.
Нічого вже не розумію, що я не так зробила, чим була не права? Хіба виконати маленьку мрію незнайомої дівчинки уже вважається чимось надприродним і неправильним?
Що не так?
Олександра К.
14,03,2023
Головна картинка ілюстративна.
Популярні статті
- Мій чоловік любив гроші моєї родини, на які дуже надіявся, не відаючи, що мій тато буде настільки категоричним.
- Я не кохав своєї дружини, коли одружувався з нею. Звичайно, мені хотілося в свої сорок років мати біля себе жінку, яку я буду обожнювати, любити та піклуватися про неї. Але такої не було, не зустрічалося на моєму шляху
- Нещодавно я застала свого сина на вулиці в обіймах якоїсь панянки, він подарував їй букет квітів, а ще ніжно ніжно тулив до себе. Я одразу зрозуміла, що то не просто знайома. Син не бачив мене, але ж тепер я все знаю
- Коли я зрозуміла нарешті що саме мені намагаються донести, то просто застрибала від щастя по кімнаті. Квартира. Власна квартира у столиці, двокімнатна.. Люди добрі, хіба ж таке буває. щоб от так ні з того ні з сього. Знала б я чим для моєї сім’ї скінчиться усе, ніколи б не погодилась успадкувати її
- Приїхала я вчергове до доньки на гостину, заходжу в дім, і від здивування слова мовити не можу. Донька посміхається, запитує. чи подобається мені обновка, розповідає де шукали, скільки зусиль коштувало, аби доставити і змонтувати, а у мене у скронях прямо дзвони гудуть. думала одразу з порогу розвернутись і їхати додому, але того разу змовчала все ж