Зі свекрухою я ніколи не могла знайти спільної мови. Я виросла у люблячій сім’ї, де всі одне одного підтримували. Саме тому мені було дуже важко звикнути до того, що у сім’ї мого чоловіка все не так.

Свекруха лиш вичікувала і використовувала будь-який привід, аби довести свою зверхність. Таке відношення в неї було не тільки до мене, але й до власного сина і доньки. Розмовляла вона з дітьми і завжди казала що чиїсь кращі.

Свекір у мене дуже добра людина, до того ж він гарно заробляє. Саме завдяки його невтомній праці свекруха могла не працювати і не перейматись тим, чим саме наповнений її холодильник, чи де взяти гроші на обновки.

Саме свекір – єдиний, хто прийняв мене у тій сім’ї по-справжньому. Він називав мене не інакше, як донькою.

— Не звертай уваги, – втішав мене, –  насправді Людмила добра. Просто одягає маску.  Ти ж розумієш, що добрим жити складно у світі, – Так він казав про свою жінку.

Та навіть мій чоловік був упевнений в тому, що мама його добра і все, що говорить то не від зла. Чи то любов така сліпа, а чи батько запевнив із роками і діти в це повірили.

Але не це мене бентежило, а те, що я дізналася про свекруху дещо дуже цікаве.

Одного дня, коли я раніше повернулася з роботи і вирішила зайти забрати у домі свекрухи свою куртку, яку я забула напередодні, побачила у квартирі разом зі свекрухою якогось чоловіка.

— Побачила і забула, сказала мені свекруха одразу ж. Це не твоє діло. Слідкуй за своєю сім’єю.

Не потрібно бути генієм аби зрозуміти, що свекруха зраджувала моєму свекру. Я поки шукала куртку і взувалась, нишком зробила фото закоханої парочки. Тодія навіть не розуміла – навіщо те зробила.

Я мовчала добрий тиждень, хоча на язиці так і крутилася правда. Вирішила не втручатись і постаратись забути все, але одного разу, коли свекруха почала мене виховувати і доводити, що я нехороша жінка і не така хороша мама, як потрібно я не витримала.

Мій светр саме заводив машину, аби поїхати на дачу, тож я підійшла до нього.

— Геннадій Петрович маю до вас одну дуже неприємну розмову, – сказала свекру, – я знаю, що це не моя справа, але дивитися на це не можу спокійно. Зрозумійте, ви для мене дуже дорога людина і я б хотіла, аби хтось сказав мені, якби і мій чоловік зраджував. Тому кажу як є: бачила вашу жінку з іншим. Навіть більше, зустрічалася вони у вашій квартирі.

— Донечко, ти нічого не переплутала? Який інший? Нам обом за 50? Та це смішно, все життя разом прожила. Моя Людмилочка не така.

Довелось мені показати фото, яке я зробила того дня. Геннадій Петрович зблід і залишивши машину відчиненою побіг у під’їзд.
Що там було далі я не знаю і не хотіла знати.

А я йшла додому із почуттям виконаного обов’язку і спокійною душею. Нарешті гнітюча правда, яка не давала мені спокою кілька тижнів стала відомою усім. А те яка насправді “добра” моя свекруха відкрилось не тільки мені, а й її чоловіку.

—Тату зле, – повідомив мене чоловік через годину після моєї розмови зі свекром. – Мама з ним у стаціонарі, справи кепські. Додому не чекай, я їду до них.

Я була вся, як на голках, аж доки дочекалася перших новин. Виявилося ,що розмовляючи зі своєю дружиною свекір раптом осів. Але встиг сказати звідки дізнався правду.

— Як ти взагалі додумалась до такого? – не шкодував голосу чоловік наступного дня, – Чи це мислимо, таке казати людині зі слабким здоров’ям? Та яка різниця? Дізналась і забула. Чи то в перший раз? Я знаю особисто трьох маминих кавалерів.

— Тобто, я винна в тому, що твоя мама не була вірною чоловіку? Це нормально коли у сім’ї таке відбувається? Не переводь стрілки у мій бік. Своє незадоволення вимовляй тій людині, яка стала причиною цієї ситуації, а саме – своїй мамі.

Однак, чоловік мене чути не захотів. Кілька тижнів, доки батько лежав у стаціонарі, він був поруч нього. Коли ж свекруха мого забрала додому свекруха, чоловік зібравши речі переїхав до мами, адже тата потрібно було доглядати, рухався він заледве.

— Скажи мені, навіщо ти втручалася? – каже мені моя рідна мама. – Невже не розумієш, що бувають справи, які тебе взагалі не стосуються? А тепер що? Будеш сама ростити двох дітей? Кому стало ліпше від твоєї совісті? За що жити збираєшся? А головне – де ти будеш жити бо ж квартира в тебе орендована?.

Я сама не очікувала, що так усе закінчиться. Мені дуже шкода свекра, адже він так важко пережив правду, більше того йому доведеться далі жити з невірною дружиною.

Але скажіть, хіба я не вірно зробила? От ви б на моєму місці, змовчали б?

Головна картинка ілюстративна.