А вся біда в чому? В тому, що жінки елементарно роки не висипляються, а це все відбивається на здоров’ї!
От скажіть собі чесно – коли ви останній раз спали от від душі? Отак, щоб прокинулися, а на дворі вже полудень і ви виспані? Коли? Так, ніколи. Я особисто згадую такий міцний сон, коли виспана і щаслива, хіба в дитинстві.
А це все оті синці під очима – від недосипання.
Або волога в організмі? Всі знають, що наша шкіра на 70 відсотків складається з води, але хто слідкує за тим аби ми достатньо пили води? Влили в себе зо дві літри кави і побігли.
А здорове харчування? Так, таке не доїдати за іншими і не їсти все, що пригоріло чи не вдалося, а здорове харчування, де багато овочів і фруктів.
Так от, я нарешті наважилася і вирішила, що мушу виконувати ці всі пункти, щоб бути молодою ще довгі роки.
О 8 годині сказала всім, що ми лягаємо спати о 9. І тут почалося- всі від дітей до чоловіка почали говорити, що це дуже рано, а вони ще не встигли все подивитися в ютуб, тік тоці, інстаграмі…
Прийшлося застосувати свій ніжний материнський рик.
Всі образилися і до мене не говорять – так ще й краще, хай соплять мовчки.
Проте о 9 всі хоч і вляглися, але через хвилин десять захотіли їсти, захотіли пити, захотіли в туалет.
Рипають, тупотять, човгають, жують, шкребуть…
Накрила голову подушкою, щоб зберегти ніжну дитячу психіку.
Далі відчула, що й мені не завадить в туалет, бо пів літри води не хоче наситити мою шкіру.
Прийшла, вже роздратована, бо чоловік розкрив ковдру і вона вже холодна.
Мовчки перетягнула всю ковдру на себе, далі почав тягнути він, отак тягали ще з пів години.
Стихли, але тут прокинулися сусіди.
Почали рипати, тупати, човгати, шкребти, голосно зливати воду, голосно включати телевізор та якусь не дуже якісну музику і ще голосно сваритися.
Останній пункт дратував найбільше, бо не було чутно, про що мова, а вилізти з ліжка і притулитися вухом до стіни – було холодно.
Сон не йшов, бо в моєму животі почали сваритися морква з капустою, хто має більше вітамінів. Витратили на цю сварку стільки енергії, що просто шалено захотілося їсти, а на годиннику лише десята…
Сон не йшов, бо чоловік вирішив заснути першим і голосно хропів. Діти ще не здавалися і голосно пирхали та не оминали пом’янути мене.
– Мамо, Тарас мене лякає!
– Ліда бреше!
І отак ще з годину.
Сон не йде, вода знову не хоче насичувати мою шкіру – біжу в туалет. Сусіди продовжують свритися, стала під стіною і послухала. Ой, не вміють, у нас би повчилися, не сварки, а цілий концерт.
Вляглася, стягнула з чоловіка ковдру і почала рахувати слоненят. Голос розуму заглушувало бурчання живота, ну просто як сказився.
Зі слоненят якось різко перейшла на котлети і згадала, що в холодильнику стоїть ціла миска, яку я напередодні насмажила. Присмажені, як я й люблю…
Від кількості слини в роті, то зрозуміла, що в організмі достатньо вологи.
Далі пішли такі підступні думки. Що на голодний шлунок дуже важко заснути, тому одна котлетка нікому не зашкодить.
Думаю, що я не встигла дати команду мозку, але вже відкривала дверцята холодильника, а прийшла до тями коли запихала в рота четверту котлетку, присмажену, як я люблю.
Далі важко було заснути, бо я переїлася і була важкість у шлунку. Крутилася з боку на бік, а далі, знову ж, мозок дав команду заглянути в телефон і подивитися як заснути, коли ти переївся.
Десь о 1 очі вже злипалися, але треба було поставити вподобайки під всіма фотографіями куми…
На ранок я знову була невиспана і з отакеними мішками під очима. От тобі й здоровий спосіб життя…
Автор Ксенія Ропота.
Фото Ярослава Романюка.
