— Записуй, – почала свекруха діловито, – Тітка Марія, тітка Поля з дітьми і онуками, там чоловік вісім набереться, якщо старша рита не поїхала ще, то на п’ятнадцять розраховуй, куми мої: Макар і Анна, ну і дядько іван з сім’єю. Все? Ніби ж нікого не забула? ось їх на рік малого точно треба запросити. Я вже усім зателефонувала і попередила, ти лиш дату скажи, на коли їм приходити, – говорила свекруха і не зважала на моє мовчання.
У нас в родині склалась неприємна ситуація, хоч привід дуже хороший – рік нашому первістку. Ми з чоловіком десять років разом прожили і все ніяк оті дві смужки побачити не могли, довелось звернутись до спеціалістів. Тож нас синочок довгоочікувана і вимолена дитина, він наше маленьке диво і величезне щастя.
Ми переїхали із Харкова до матері чоловіка на Західну Україну. Роботи чоловік поки не знайшов постійної, ото лиш підробітки і має, а я з сином вдома сиджу. Добре, що батьки чоловіка нам віддали хату його бабусі, тож живемо окремо.
Звісно, при такій ситуації і мови не може бути про якесь пишне святкування першого дня народження сина. Ми між собою домовились, що купимо торт і посидимо у сімейному колі. Свекруха тоді кивала головою і лиш примовляла – так, так, в сімейному. Хіба ж я знала, що саме вона на увазі має?
Уже наступного дня свекруха почала обдзвонювати сім’ю і запрошувати на святкування. Оскільки тільки у неї восьмеро братів і сестер і ще п’ятеро у свекра, та ще й запрошуються вони з дітьми і онуками, то вже зараз люду скликано більше, ніж на наше весілля.
Ми просимо у свекрухи не робити того. Ну не до свята нам, ми не хочемо та й не маємо із чого усе те святкувати. та й не на часі гуляння, проте свекруха нас просто не чує:
— Нас із татом на всі весілля, дні народження, новосілля і свята запрошують, а як то я буду святкувати тишком і нікого до себе не покличу? Не по-людськи це!
На резонне питання, а на що власне кликати, якщо ми обоє без роботи і з дитям малим на руках вона заявила, що все придбає і навіть готувати допоможе, а від нас нічого і не потрібно узагалі.
Я просто не знаю, як бути. Ми ніякого свята не хочемо, але нас ніхто не чує. Як же пояснити людині, що нам не до гулянь нині?
Чи вже самій рідню обдзвонити і все їм пояснити?
12,01.2023
Головна картинка ілюстративна.
