У садочку ваше чадо називають «золотою дитиною», бабуся стверджує, що «малюк, поки не прийшли батьки, поводився чудово», тато легко знаходить спільну мову з сином, а варто мамі залишитися з дитиною, як емоції вирують, нерви натягуються, і сльози готові хлинути з очей. Мамині сльози. Чому так відбувається, що з мамою дитина поводиться найгірше?
Хороша новина: ця ситуація не унікальна, а погана поведінка дитини – це не знак того, що мама погана. Перед вами 3 причини поганої поведінки з мамою, пише Rivne1.tv
1. Беззастережна мамина любов
Психологи знають: діти найгірше поводяться з тими, кого найбільше люблять і кому довіряють. Дитина поруч з людиною, до якої прив’язана і якій довіряє повністю, перестає себе контролювати і може розслабитися. Мама – «своя людина», тому дитині можна бути з нею самим собою. Або виплеснути саме на люблячу маму весь той вантаж емоцій від самоконтролю, який дитина накопичила за весь день спілкування в дитячому саду або з бабусею.
2. Канал енергії
Діти харчуються за рахунок маминих емоцій, якщо близькі до неї. Дітям потрібна емоція, з якої вони беруть енергію. Це як в магазині: ми ж йдемо за тістечком або за новою блузкою саме для того, щоб випробувати задоволення і зарядитися цим відчуттям. І дитина знаходить такий підзарядки – їм підійде така людина, від якої енергію можна отримати сповна і … будь-якими шляхами. Дитина хоче включити маму в потік енергії – пустувати, бігати, стрибати, а мамі здається, що дитина зовсім її не слухається.
3. Синдром «хамелеона»
Дитина нагадує хамелеона: вона залежать від дорослих, тому підлаштовується під дорослих і навіть імітує рухи, слова, звички. Крім таких «повторень», діти імітують ще й відповідні емоції дорослих. І як виходить: Дитина провела півдня з бабусею і налаштувалася на її настрій – вона знайшла потрібний тембр мови, інтонації, швидкість рухів, і тут… з’являється мама.
Читайте також: Благаю вас — не живіть заради дітей! Їм це не тільки не потрібно, їм це шкідливо
А мама зовсім інша! І потрібно швидко перемикатися на маму, тому у дитини відбувається «збій систем», але це відбувається в підсвідомості дитини, зачіпає її відчуття і емоції, тому і виходить дитина зі складної ситуації доступним для себе способом – істериками, пустощами, провокаціями.
Хто винен і що робити?
Нікого не потрібно звинувачувати і мучити себе докорами. Перестаньте злитися і накручувати себе, дайте дитині час вийти з емоційного ступору при вигляді мами. Скажіть дитині: «Я знаю, що ти так ведеш себе, тому що скучив і втомився без мене».
І бажано, щоб ви швидко забрали дитину у бабусі або відправили додому няню – тобто, дали можливість дитині переключитися і не перенапружуватися поруч з двома «різними» людьми. Поступово коло спілкування у малюка розшириться, і він навчиться швидше перемикатися і вести себе з усіма однаково.