Мама таємно від батька, який займав у суспільстві високу посаду, виховувала Настю в своїй вірі. Коли відчула, що тяжко занедужала, доручила доброму знайомому продовжувати цю справу. Тож дівчина виросла напрочуд мудрою, доброю і співчутливою і вже мріяла про найкращого Нареченого. Коли матері не стало, батько її видав заміж за нелюба. Настя зразу зрозуміла, які вони з ним різні, але суперечити свавільному батькові в неї не було сили, тож дівчина схитрувала, сказавши чоловікові, що вона важко захворіла. Зі своїм учителем вона тепер тільки переписувалася.
Коли чоловіка призначили послом, він залишив «хвору» дружину вдома й вирушив у далеку подорож до Ірану, та шторм на морі назавжди перервав його життєву мандрівку. Анастасія перевдягалася в скромне вбрання, у якому ніхто не міг впізнати доньку сенатора, і за коштовності, які їй залишилися в спадок, допомагала убогим. Особливо дівчина подружилася з віруючими дівчатами Іриною, Агафією та Хіоною. Але вони та Настин учитель зазнали переслідування від влади і віддали свої душі за віру.
Після важкої для неї втрати Анастасія помандрувала до Македонії, де навчилася лікарському мистецтву. Вона подружилася з молодою вдовою Теодозією й разом із нею завжди успішно лікували убогих людей. Але в цій країні також переслідували людей за віру, тож і життя Анастасії закінчилося в обіймах її улюбленого Нареченого Ісуса, якому вона зберегла вірність. Це трапилося 30 жовтня 304 року.
Багата і благочестива християнка Апполінарія спорудила на її честь церкву, а згодом на Афоні був заснований монастир святої Анастасії. У цей день іменинниці моляться до своєї покровительки.
«О багатостраждальна і премудра великомyченице Христова Анастасіє! Ти дyшею на Небесах біля Престолу Господнього перебуваєш, а на землі, даною тобі благодаттю, різні зцілення здійснюєш. Зглянься милостиво на нас, що стоїмо і молимось перед іконою твоєю, просячи твоєї допомоги.
Вознеси до Господа святі молитви наші і виблагай нам прощення гріхів наших, недужим – зцілення, тим, що у скорботі та бідах перебувають – швидку допомогу. Ублагай Господа, щоб сподобив нас всіх християнської кoнчини, доброї відповіді на Страшному Суді Своєму, щоб сподобилися і ми разом з тобою славити Отця і Сина, і Святого Духа навіки-віків».
