78-річна Марія Удалова передає чергову партію шкарпеток волонтерам центру “Шахіна”, а всього на її рахунку 500 пар за 5 років волонтерства. Жінка каже, що не може дивитися, як військові сидять в холодних окопах, то хоч трішечки їм буде тепліше.
“Я дитина війни і добре знаю усе. Це горе. Тож вирішила допомогти тим, чим можу. Зараз ось холоди, вони у цій багнюці, у цих окопах ходять. Я як побачу, то це для мене… Я не можу. Хай хоч як — я їм допоможу”, — каже Марія Удалова.
Пані Марія практично не ходить через хворобу і, щоб не нудьгувати колись взялася плести різні речі. Проте зараз виключно шкарпетки, нитки бере з власного одягу або того, який приносять волонтери.
“Так як я уже не можу ходити нікуди, я вирішила цим зайнятися, щоб не “поїхати”. Заготовка більше часу займає, ніж в’язання: поки розпустиш, змотаєш, треба випрати, висушити, щоб без запаху, потім в’язати. Мені, аби ниточки — бо це моє задоволення в житті”, — каже Марія Удалова.
Волонтерка центру «Шахіна», Оксана Лук’янчук каже, що на собі відчула, яке то задоволення бути у в’язаних теплих шкарпетках – жодні фабричні не зрівняються: “Це потрібна річ, яку я на собі відчула, коли теж була в АТО. То півтора року тому до нас прийшли такі шкарпетки. Їх усього було сім пар, і хлопці віддали нам, там якраз сім жінок було, і ми раділи, як діти. Вони такі буди теплі. Я ці шкарпетки привезла назад і віддала мамі”.
Вона ще й пані Марії показує «фотозвіт» в шкарпетках.
“Ой, бо, який хлопчина! Ну, слава Богу, що вони їм потрібні”, — каже Марія Удалова споглядаючи фото військових в її теплих шкарпетках.
За матеріалами “Суспільне”.
Фото: колаж.
