fbpx
Події
9 міфів про відновлення російської економіки – Єльський університет

То чи діють санкції? Адже попри вихід з росії іноземних компаній, які забезпечували до 40% ВВП країни, російський рубль міцніє, а звіти Мінфіну рясніють перемогами.

В Єльському університеті просіяли оптимістичні російські економічні аналізи і спростували чергові російські міфи в великому дослідженні комплексних економічних аналізів поточної економічної активності росії.

Міф 1: Росія може перенаправити свій експорт газу та продавати його в Азію замість Європи.

Це улюблена теза путіна. Але факт в тому, що всі труби з росії ведуть в Європу, а скрапленого газу росія продукує менше 10%. Минулого року росія продала на схід (Китаю)

16,5 мільярда кубічних метрів газу, а Європі – 170 мільярдів кубічних метрів.

Міф 2: Оскільки нафта легше переміщується, ніж газ, Путін може просто продавати більше в Азію.

Просто продавати не виходить, бо на дорогу до Азії треба витратити 35 днів, тоді як до Європи 5-7 днів. Та й варіантів купити нафти куди більше, ніж росія тепер має варіантів продати-тому вона й продає нафту зі знижкою в 35 доларів Індії та Китаю.

Плюс, видобуток російської нафти більш високовитратний та залежить від західних технологій, а тепер ще й менш конкурентний. Це все в сукупності призвело до того, що навіть Міністерство енергетики Росії переглянуло свої прогнози щодо довгострокового видобутку нафти в бік зниження.

Міф 3: Росія компенсує втрачений західний бізнес та імпорт, замінюючи їх імпортом з Азії.

Імпорт на росії становить близько 20 % російського ВВП, і, незважаючи на те, що ланцюжок постачання поки зберігається, російський імпорт за останні місяці впав більш ніж на 50%.

Згідно Головного митного управління Китаю, китайський експорт до Росії з початку року до квітня впав більш ніж на 50 відсотків: з понад $8,1 млрд до $3,8 млрд на місяць. Китай експортує до Сполучених Штатів у сім разів більше, ніж у Росію, тому навіть китайські компанії стурбовані більше тим, щоб не потрапити під санкції США, ніж втратою маргінальних позицій на російському ринку.

Міф 4: Російське внутрішнє споживання та споживчі настрої залишаються на високому рівні.

Сектори, які залежні від міжнародних ланцюжків постачання постраждали найбільше, наприклад продаж іноземних автомобілів впав на 95%.

Дефіциту пропозиції, стрімкого зростання цін і зниження споживчих настроїв простежується на прикладі роздрібної торгівлі, яка впала на 20% порівняно з минулим роком. Навіть торгівля серез Яндексі та відвідуваність її сайтів по всій Москві, підсилюють враження різкого зниження споживчих витрат і продажів.

Міф 5: Глобальний бізнес насправді не пішов з Росії, а відтік бізнесу, капіталу та талантів з Росії перебільшується.

Глобальні компанії охоплюють близько 12% робочої сили росії (5 мільйонів працівників), і внаслідок виходу бізнесу понад тисяча компаній (що презентують близько 40% ВВП Росії) офіційно спричинило виїзд 500 000 кваліфікованих працівників за кордон.

Навіть мер Москви визнав, що очікує на масову втрату робочих місць, оскільки підприємства перебувають у процесі повного припинення діяльності.

Міф 6: Путін має профіцит бюджету завдяки високим цінам на енергоносії.

Тут вже сама росія визнає в особі міністра фінансів, що цього року бюджетний дефіцит еквівалентний 2 % ВВП (це єдиний випадок, коли бюджет був дефіцитним за останні роки, незважаючи на високі ціни на енергоносії) – тому ні.

Міф 7: Путін має сотні мільярдів доларів у фондах на чорний день, тому найближчим часом у Кремля навряд чи будуть проблеми з фінансами.

Так, у путіна є 600 млрд. дол.. на чорний день, 300 з яких заморожені.

Ще 75 мільярдів дол. зникло за 5 місяців війни. Хоч критики кажуть, що Газвпромбанк може накопичувати резерви замість Центробанк, але цьому твердженню нема жодного доказу.

Надлишки доходів від продажу енергоносіїв не йдуть в Фонд національного добробуту, бо Путін скасував цю пропозицію.

Міністр фінансів Антон Силуанов виступив з ідеєю вилучити з Фонду національного добробуту кошти, еквівалентні третині всього фонду, щоб покрити дефіцит цього року. «Якщо Росія має бюджетний дефіцит, який вимагає використання третини коштів Фонду національного добробуту, коли доходи від нафти та газу все ще відносно високі, то всі ознаки вказують на те, що Кремль може вичерпати ці гроші значно швидше, ніж прийнято вважати», – кажуть дослідники.

Міф 8. Цього року рубль є найефективнішою валютою світу.

Підвищення курсу рубля, одна з улюблених пропагандистських тез Путіна, є штучним відображенням безпрецедентного драконівського контролю над капіталом, який вважається одним з найрестрикційніших у світі.

Ці обмеження кожному росіянину фактично унеможливлювали легально купувати долари чи навіть отримати доступ до більшості своїх депозитів у доларах, водночас штучно завищуючи попит шляхом примусових закупівель великими експортерами – і все це значною мірою зберігається і сьогодні.

Навіть Банк Росії визнав, що обмінний курс є відображенням політики уряду та грошовим вираженням торговельного балансу країни, а не ліквідним валютним ринком, що вільно торгується.

Міф 9: Запровадження санкцій і економічний тиск більше не потрібен.

Економіці Росії завдано серйозної шкоди, але вихід бізнесу та застосовані проти Росії санкції є неповними. «Навіть незважаючи на погіршення експортних позицій Росії, вона продовжує отримувати надто багато нафтогазових доходів через санкційні винятки, що підтримує екстравагантні внутрішні витрати Путіна та приховує структурні економічні недоліки», – кажуть дослідники.

У перспективі для Росії немає шляху виходу з економічного забуття доти, доки країни-союзники зберігають єдність у збереженні та посиленні санкційного тиску на Москву.

«Поразницькі заголовки, які стверджують, що російська економіка внормувалася, просто не відповідають дійсності: факти свідчать, що – за будь-якими показниками і на будь-якому рівні – російська економіка занепадає, і нині не час натискати на гальма», – впевнені в Єльському університеті.

Фото: usp-ltd.org.

07/28/2022

You cannot copy content of this page