“А ми не збираємось хрестин влаштовувати, – говорить мені донька, – У Пабло геть інші погляди на життя. Саме тому, ми вирішили, що Андреа сама все вирішить для себе, коли підросте”, – Ага! Стала я чекати. Добре, що колись мені на очі ота стаття потрапила. От я, як тільки на гостину до доньки приїхала, зробила усе як має бути. Зять нічого не знав, але бачили б ви його реакцію.
Моя донька одразу після школи з моєю сестрою на заробітки за кордон поїхали. Спочатку думали, підзаробить на навчання і повернеться, але Оля повертатись уже бажання не мала. Сказала, що й без диплому має змогу гарно заробляти. Її хобі стало в пригоді за кордоном. Вдома до неї на “нігтики” подруги прибігали, а там наші заробітчанки потягнулись.
Там же, Ольга моя і заміж вийшла. Пабло значно за неї старший. Чоловік з достатком, був раныше одружений. Я коли з ним познайомилась була щиро здивована – як вони з моєю донькою спільну мову знаходять? Надто вже в них вдача різна і погляди життєві. Але моя думка, то таке. Живуть “молоді” уже разом десять років в мирі і злагоді, наскільки мені відомо.
А пів року тому я бабусею стала. Подарувала Олечка мені щастя на старість – прекрасну онучечку Андреа. Я одразу на допомогу дитині своїй поїхала. Хоч і не надто мене кликали, але я ж то знаю, як важко з дитям перший час.
День за днем, місяць минув, другий. Дивлюсь а мови за те, аби дитя охрестити немає. Запитую в доньки і від відповіді просто німію:
— А ми не збираємось хрестин влаштовувати, – говорить мені донька, – У Пабло геть інші погляди на життя. Саме тому, ми вирішили, що Андреа сама з цим питанням визначиться для себе, коли підросте.
Я й сон після тих слів втратила. Ну як же ж це? Ні помолитись за здоров’я, ні благословити. Не по-людськи якось. Ну батьки не хочуть, а янголяточко як же ж?
Ото якось і пригадалась мені стаття, як жінки за совєтів діток хрестили, коли церкви зачинені були. Донці нічого не казала, все сама зробила.
Ох, бачили б ви реакцію зятя, коли він додому повернувся. Бігає по дому, усе літає довкола нього. Незадоволений, а чим – пояснити не може. Донька нічого не розуміє, каже скільки років з ним разом, таке вперше.
І тільки я все розуміла і тихенько про себе посміхалась.
Може й не правильно я вчинила, але тепер спати спокійно можу.
16,10,2022
Головна картинка ілюстративна з вільних джерел. Колаж.
