А ручки так і тягнуться! Неперевершений Варшавський яблучник. Пектимете знов і знов. Просто, швидко, і справді смачно.
Продукти
Коржі
- 3 яєчних білки
- 7 яєчних жовтків
- 200 г вершкового масла
- 1,5 ч. л. розпушувача
- 1 ст. л. води
- 1 ст. л. какао-порошку
- 1,5 склянки борошна
- 1 склянка цукру
Кокосовий прошарок
- 4 яєчних білки
- 0,5 склянки цукру
- 150 г білої кокосової стружки
Крім того
- 1,5 кг кисло-солодких яблук
- 4 ст. л. цукру
Приготування
Спочатку готуємо тісто:
Для цього масло кімнатної температури спушити до пухкої консистенції. Постійно спушуючи, в масу всипати цукор, за ним – по одному яйця. Борошно змішати з розпушувачем і за допомогою кулінарної лопатки вмішати в масляну масу. Білки спушити до стійкої піни і вручну вмішати в тісто. Розділити його на дві рівні частини. До першої додати какао-порошок і 1 ст. л. води.
Роз’ємну форму (22 × 22 см) з високими бортиками вистелити пергаментом. Розмастити шоколадне тісто за допомогою ложки, кулінарної лопатки чи шпателя.
Спушити 4 білки до стійкої піни. Постійно спушуючи, всипати цукор. Насамкінець підмішати кокосову стружку. Цю масу викласти на шоколадне тісто.
Яблука обібрати, видалити серцевину. Натерти на крупній тертці. Руками відтиснути сік. Яблучну масу змішати з цукром і розмістити на кокосовий шар. Зверху викласти другу частину тіста так, щоб уся поверхня яблук була рівномірно вкрита тістом.
Духовку попередньо розігріти до 180 °C. Після 20 хвилин випікання прикрити форму фольгою (щоб пляцок не надто рум’янився). По готовності залишити випічку у вимкнутій духовці на 15 хвилин, а потім перекласти на стіл і дати вистигнути протягом 2–3 годин. Перед подачею нарізати на невеличкі шматочки.
Популярні статті
- Мій чоловік любив гроші моєї родини, на які дуже надіявся, не відаючи, що мій тато буде настільки категоричним.
- Я не кохав своєї дружини, коли одружувався з нею. Звичайно, мені хотілося в свої сорок років мати біля себе жінку, яку я буду обожнювати, любити та піклуватися про неї. Але такої не було, не зустрічалося на моєму шляху
- Нещодавно я застала свого сина на вулиці в обіймах якоїсь панянки, він подарував їй букет квітів, а ще ніжно ніжно тулив до себе. Я одразу зрозуміла, що то не просто знайома. Син не бачив мене, але ж тепер я все знаю
- Коли я зрозуміла нарешті що саме мені намагаються донести, то просто застрибала від щастя по кімнаті. Квартира. Власна квартира у столиці, двокімнатна.. Люди добрі, хіба ж таке буває. щоб от так ні з того ні з сього. Знала б я чим для моєї сім’ї скінчиться усе, ніколи б не погодилась успадкувати її
- Приїхала я вчергове до доньки на гостину, заходжу в дім, і від здивування слова мовити не можу. Донька посміхається, запитує. чи подобається мені обновка, розповідає де шукали, скільки зусиль коштувало, аби доставити і змонтувати, а у мене у скронях прямо дзвони гудуть. думала одразу з порогу розвернутись і їхати додому, але того разу змовчала все ж